Говоримо із Іриною Рудник, терапевтом мови та мовлення, про відмінності в роботі з дітьми та дорослими, про те, як відновити мовленнєву діяльність, скільки часу займає реабілітація тощо.
Дивіться відео або читайте текстову редакторську версію.
Журналіст Арсен Чепурний: Привіт, друзі! Про реабілітацію мовленнєвої діяльності у військових і не тільки. Говоримо із терапевтом мови та мовлення Іриною Рудник у передачі «Наші люди».
– Як ви стали терапевтом мови та мовлення?
– Закінчувала я Сумський національний педагогічний університет ім.Макаренка, де отримала спеціальність олігофренопедагог. Сюди входить логопед, дефектолог, спеціаліст для роботи із дітками, які мають освітні потреби.
Працювала у Іванівській територіальній громаді на посаді завідувачі логопедичного пункту. Згодом перейшла в Інклюзивно-ресурсний центр, де надавала свою допомогу діткам, які мають освітні потреби, з особливими дітками, а також із тимми, які мають порушення зору. Потім мені запропонували працювати у міській лікарні №4 на посаді терапевта мови та мовлення.
– Чим займається терапевт мови та мовлення?
– Цей лікар займається відновленням комунікативних навичок, вирішенням мовленнєвої проблеми, труднощів при ковтанні та вживанні їжі чи рідини.
– Із чим найчастіше маєте справу?
- Найчастіше – це відсутність власного мовлення. Або коли у пацієнта мова спотворена: якісь звуки замінені іншими звуками, або затухаючий голос при розмові, або занадто дуже тихий, або занадто дуже голосний. Є випадки, коли дуже швидка розмова, а є, навпаки, занадто затяжна мова.
– Чим можуть бути викликані такі проблеми?
– Причиною може бути фізична травма, або травма голови, ураження головного мозку, слабкість м'язів.
– У чому відмінність роботи з дітьми і дорослими?
– У маленьких діток ми запускаємо власне мовлення. А у пацієнтів у післяінсультному стані ми відновлюємо мову. Тому що у цих пацієнтів мова вже була, а через травму голови зникла. Тому ми допомагаємо відновити їх власне мовлення. Ось в цьому і полягає різниця.
– Як саме відбувається реабілітація пацієнтів?
- Коли приходить пацієнт до мене, я його оглядаю. Як у нього відсутнє мовлення, то я саджу його біля дзеркала. І далі відбувається у мене постановка звуків. Все починаємо заново, починаємо з голосних. Голосні ми проспівуємо, бо вони у нас співаються. Приголосні ми ставимо. Я разом з пацієнтом перед дзеркалом показую спочатку самостійно і намагаюсь медичними інструментами йому допомогти - підняти цей язичок і відтворюю звук. Якщо у пацієнта виходить відтворити звук, переходимо до слова. Як вже є слово, то далі добавляємо слова і тоді вже запускаємо як речення.
– Чи використовуєте медикаментозні засоби?
– Не використовую. Тільки засоби для дихання, тому що ми розмовляємо на видиху. Використовую логопедичні інструменти, тейпування, масаж обличчя, масаж язика.
– Чи реально повністю відновити мовлення?
– Чим раніше почнеться реабілітація, то більше шансів відновити повністю мову або частково. Але у реабілітації потрібно, щоб пацієнт був активно налаштований, позитивний. Щоб родина його підтримувала. Підтримка родичів має дуже важливу роль. Тому що спершу ми попрацювали з фахівцем, а більшу частину вони далі проводять з родичами. І вони їх повинні підштовхувати з ними розмовляти, відтворювати ці вправи, які показав терапевт
– Скільки часу займає відновлення?
– Післяінсультні пацієнти лежать у нас два тижні. А ось військовим більш приділяється уваги – 21 день. Якщо пацієнт потребує логопедичного супроводу, то дуже важливо, щоб він працював і надалі з логопедом, або з терапевтом мови та мовлення.
* * *
"Час Чернігівський" писав про таке:
