У цьому випуску говоримо із Тетяною Косенко, ерготерапевтом. Вона розповідає про те, що таке ерготерапія, роботу в команді з іншими спеціалістами та пацієнтоорієнтованість.
Дивіться відео, або читайте текстову редакторську версію.
Журналіст Арсен Чепурний: Привіт, друзі! Сьогодні говоримо про ерготерапію із спеціалістом Тетяною Косенко у передачі «Наші люди».
– Як ви прийшли в ерготерапію?
– Навчалась Чернігівському технологічному університеті, згодом магістратуру здобула в Сумському педагогічному університеті імені Макаренка. Згодом пішла працювати у приватний реабілітаційний центр, де працювала 4 роки на посаді фізичного терапевта. Згодом 1 рік я працювала в Чернігівській політехніці на кафедрі реабілітації, де вже велося дуже багато розмов про ерготерапію: чим відрізняється фізичний терапевт від ерготерапевта, що входить в сферу діяльності ерготерапевта.
І випала пропозиція піти працювати в 4-у міську лікарню на посаду ерготерапевта. І я дуже зраділа тому що, що всі говорили про це, але в нас в Чернігові не було ще такої посади. І коли я прийшла сюди, то почала розбиратися, що це таке. Ми розбиралися із лікарями, із викладачами.
– Що таке ерготерапія?
– Ерготерапія – це комплекс реабілітаційних заходів для осіб, які втратили або мають якісь обмеження, фізичні або психологічні. Ці заходи спрямовані на відновлення функції самообслуговування, на відновлення повсякденної активності пацієнта. Тобто на те, щоб пацієнт у побуті міг сам себе обслуговувати. І був повністю адаптований до умов навколишнього середовища, міг сам харчуватися, одягатися, був самостійний.
Ерготерапевт – це член мультидисциплінарної команди, якщо ми кажемо про лікарню, про якийсь реабілітаційний заклад, метою якого є відновлення самостійності пацієнта, не тільки у побуті, але і в роботі, і в хобі. Приміром, якщо людина любить рибалку, а він має ураження верхньої кінцівки і не може тримати вудку, то ми будемо намагатися придумати якийсь предмет, якусь для того, щоб йому було зручно тримати вудку.
І ще одне – ерготерапевт не працює з якоюсь хворобою, він працює із наслідками хвороби: коли людина не може виконати якусь певну дію, чи поїсти, чи одягнутися, чи дійти до магазину, чи просто змінити положення з лежачого в сидяче.
– До кожного пацієнта в ерготерапії унікальний підхід?
– Взагалі ерготерапія має пацієнтоорієнтований підхід. Ерготерапевт не є самостійним членом мультидисциплінарної команди, а всі члени нашої команди проводять обстеження пацієнта, але кожен зі свого боку.
Я, як ерготерапевт, задаю запитання, яку має ціль пацієнт щодо ерготерапії, пояснюючи йому, що таке ерготерапія, і що ми можемо досягти. І ось пацієнт мені каже, наприклад, що на даному етапі свого життя йому дуже необхідно самостійно харчуватися. Тобто це короткостроковий запит пацієнта. І я дивлюсь, чи досяжна ця ціль, чи не досяжна.
Далі складаємо планування, що будемо робити сьогодні, завтра і через скільки ми її досягнемо. Я розказую пацієнту, як це робиться. Показую.
Наприклад, щоб взяти ложку –потрібно, щоб і біцепс працював, і дрібна моторика, і пацієнт міг підняти верхню кінцівку, донести її до рота. Якщо він на цьому етапі не може тримати ложку із тонкою ручкою, я дам йому з товстою ручкою. Також безліч додаткових речей, щоб допомогти тримати: резинки, липучки, тобто тримати фактично не потрібно. І за рахунок біцепса він зможе робити, даний рух.
– Ерготерапевт працює лише з фізичними травмами?
–Не завжди. Якщо людина не може самостійно харчуватися, це пов’язане із фізичним станом або ж психологічним станом. Приміром, людина забула, як їй харчуватися внаслідок травми, хвороби чи мінновибухової травми. Безліч може бути причин. Наприклад, пацієнт може боятися просто взяти до рук ніж чи виделку, тому що не зрозуміло, що в нього було в житті. І моя задача – його заспокоїти, вислухати, зробити для себе якісь висновки, поділитися з командою
– Із чим найчастіше стикаєтесь?
–У своїй діяльності найчастіше я стикаюся з такими запитами пацієнтів, як навчитися самостійно харчуватися, самостійно одягатися, дійти до магазину. Тому що люди проживають окремо, родичі далеко чи виїхали.
– Як родичі впливають на терапію?
– В ерготерапії дуже важлива підтримка родичів, близьких, знайомих, підтримка колег. Для деяких пацієнтів, важлива підтримка членів команди, не тільки ерготерапевта. Приміром, я буду працювати, щоб пацієнт міг себе самообслуговувати, а психолог, у свою чергу, додасть йому сил для того, щоб у нього пробудити бажання самостійно харчуватися. Лікар прийде, пропише лікі, щоб пацієнт міг заспокоїтись. Це все індивідуально, звісно, але дуже важлива підтримка не тільки близьких родичів, а й фахівців.
Взагалі, якщо ерготерапевт буде вірити в свого пацієнта, то пацієнту це надасть ще більших сил.
– Скільки триває реабілітація?
– Реабілітація, ерготерапевтичне відновлення може тривати великий проміжок часу, тому що є довгострокові цілі, є короткострокові цілі у пацієнтів. Якщо ми говоримо про короткострокову ціль, то це навчити пацієнта змінювати положення. Ми можемо досягти цієї цілі як і за один день, так і за два тижні.
Якщо до хвороби пацієнт грав на фортепіано, а зараз він цього не може, і навіть сидіти не може, то це може і до півроку тривати, і до року. Таких чітких параметрів немає по часу. Важливо, наскільки буде у пацієнта бажання відновитися.
– Як ерготерапевт справляється зі стресом?
– Насправді, дуже важливо на себе не брати чийсь тягар, знаєте, щоб не було цього професійного вигорання і тому подібне. Як я з цим справляюся? Мабуть, тому що я дуже сильно люблю свою професію, і для мене це в кайф просто навіть вислухати і чимось допомогти.
Приміром, із якою вдячністю пацієнти та їх родичі дивляться на тебе, коли ти допоміг пацієнту подолати якийсь бар'єр в його житті. Тобі відразу забуваєш про всі ті негаразди. І
* * *
