Для Михайла Ільєва, керівника частини піротехнічних робіт ГУ ДСНС в Чернігівській області, війна почалася ще у 2014 році. Тоді чернігівські сапери розміновували визволену частину Донбасу.
З початком повномасштабної війни разом з колегами він працював над розмінуванням Чернігова та області. Працювати доводилося у надскладних умовах, кожного разу ризикуючи потрапити під ворожий обстріл.
Михайло каже, що працювати піротехніком може далеко не кожен. Для цього потрібен досвід. А головне – довіряти один одному, бо від цього залежить життя колег.
А ще Михайло – господар найвідомішого пса країни – Патрона. Каже, що завядки чотирилапому другу багато людей дізналися про професію сапера, а діти – краще засвоюють занння про мінну безпеку.
Михайло Ільєв начальник частини піротехнічних робіт ГУ ДСНС в Чернігвській області, пряма мова:
- Я закінчував інститут за спеціальністю сапер. Вибрав мету. Навчався 4 роки. Після закінчення пішов в ДСНС з 2010 року. Перевівся згодом в Чернігівську область, почав службу в чернігівському гарнізоні.
Для мене війна почалася в 2014 році і перше відрядження було до Северодонецька і Лисичанська, коли їх звільнили. Ми заїхали розміновувати. Обсяг робіт великий. Були бої - і у місті було багато боєприпасів. Треба було працювати швидко, щоб люди повернулися жити.
Все розпочалося зранку, коли підняли по тривозі. Прибули на місця. Було дуже напружено, бо знали, що війна почалася, йде агресор, авіація працювала, артилерія. Обсяг робіт був великий. Було складно. Люди зверталися, багато нерозірваних снарядів було. Потрібно виїздити і знешкоджувати. Перед нами стала важлива робота у місті.
Найважче працювати з боєприпасами, які в землі – це протипіхотні і протитанкові міни, також розтяжки. Багато випадків дистанційного мінування. Саморобні пристрої.
Складно з авіабомбами, не скрізь можна було заїхати. Скидали бомби на Чернігів по 500 кг. Багато людей треба для цього і спецтехніка. Бувало щільна забудова, горіння. Не могли доїхати, йшли пішки. Застосовували спецтехніку. Навантажувачі розчищали дорогу і вивозили. Складно було на Масанах. Там багато бомб впало. Щоб не було детонації перевели їх в безпечний стан. Коли змогли застосували спецтехніку, провели спецоперацію. Найважче витягнути бомбу з будинку, яка лежала в кімнаті. Відпрацювали і люди вдячні. Добре, що не спрацювали - і не було розрухи від детонації.
Один день війни прирівнюється до 1 місяця розмінування. А так, як був наступ, багато боєприпасів, техніки, то на десятки років роботи вистачить. Коли в Чернігові закінчилися бої, пришли колеги з інших областей. Ми відпрацювали, підчистили шляхи, розмінували поля і люди повернулися. На даний час ми допомагаємо іншим регіонам, працювали у харківському напрямку, зараз у миколаївському. Через тижнів два будемо масштабніше працювати. Поїдемо в інші регіони. Там багато замінувань і треба чистити.
Не кожен може працювати по розмінуванню. Саме головне – люди повинні один одному довіряти своє життя. Не може бути помилок. Якщо працюють, то подають сигнали, правильно треба подати команду, відійти. Головне набувають зараз досвід швидко. Не потрібно спішити. Сапери працюють поступово. Треба перевірити кожен сантиметр. Щоб місцеві не підірвалися.
Є відділення підводного розмінування. Багато зірваних мостів. Роботи складні. Піднімається вода, течія, мутність. Водолаз у воді нічого не бачить. Особливо біля мостів, де арматура торчить, можна зачепитися і загинути. Сигнали водолаз подає мотузкою. У нас є підводні дрони. Запускаємо, обстежуємо. Після того вже запускаємо водолаза. Це відповідальність, не кожен зможе працювати,бо на суші легше. Коли водолаз занурився і відчуваємо його сигнали. Хлопці справляються. Від них залежить, щоб міст швидше відновився і буде рух до населених пунктів.
У нашому підрозділі всі нагороди - це нашого колективу, нашого братства, всі ми працюємо на перемогу. Приємно що не забувають хлопців, які роблять важливу роботу, бо ризикують найдорожчим – життям. У кожного є родини.
Якщо брати по впізнаваності, то Патрона знають більше. Я начальник частини, а він мій підлеглий. Він підтримує моральний дух хлопців. Багато допомагає, але не скрізь, на розтяжках не працює, якщо міні поля, то тоді працює.
Приємно, що люди знають про саперів, про нашу роботу. Багато дітей звернули увагу, вони знають про небезпеку. Багато підписнииків у Патрона, мультики дивляться про мінну безпеку і діти краще розуміються.
"Час Чернігівський" знімав відео про рятувальників:
