У Національному музеї Голодомору-геноциду відреагували на публікацію щодо подій в селі Івківці Ладанської громади Прилуччини. На минулому тижні журналісти телеканалу «Прилуки» зафіксували як будівельна техніка грейдерувала місце, яке, як запевняють селяни, є місцем, де ховали вбитих голодом. Тоді селищний голова Ладана Роман Ювченко такі дії пояснював рішенням виконкому, а також запевняв, що кладовища немає на картах. Однак, як зазначають в Музеї Голодомору, цвинтар в Івківцях є одним з понад тисячі місць масового поховання на території України в геоінформаційній системі «Місця масового поховання жертв Голодомору-геноциду», яка була створена співробітниками Музею Голодомору ще у 2019 році.
Ладанський селищний голова Роман Ювченко
Керівництво Національного музею звернулось до голови Ладанської ТГ та голови Прилуцької РДА з повідомленням про цінність і важливість збереження цього місця поховання періоду Голодомору, а також з проханням максимально відновити благоустрій меморіальної території та маркувати її.
Місцеві мешканці кажуть, що їх ніхто не попереджав та ніхто не радився з ними про роботи на кладовищі. Вони одразу звернулися до селищного голови з проханням зупинити роботи: старожили села знають від своїх рідних про те, що саме в тій частині знаходяться поховання періоду Голодомору. Адже, як відомо, в роки Голодомору над померлими не здійснювалися поховальні обряди за християнською традицією, і захоронення померлих відбувалися в братських могилах, куди поміщали від кількох десятків до кількох сотень тіл людей. За це відповідала окрема спеціально призначена на рівні колгоспу людина.
«Згідно з Національною книгою пам’яті, в роки Голодомору в Івківцях загинуло від голоду щонайменше 162 людини, серед них – велика кількість дітей. І це лише ті, чиї імена встановлено. Більшість із загиблих знайшли свій останній спочинок саме тут, на старому кладовищі. Селяни дотепер відвідують могили рідних», - зазначають в Національному музеї Голодомору-геноциду.
Дивно, що за багато років ні громада села, ні очільники села, ні жодні інституції, які опікуються темою Голодомору, не зробили нічого задля того, щоб згадана ділянка була десь зафіксована документально як охоронне місце – нехай навіть місцевого значення з відповідними інформативними таблицями. Повідомлення про цінність і збереження цього місця мало бути зроблене для місцевих чиновників значно раніше, бо зараз, коли за їх наказом, це місце сплюндровано, повідомлення звучить дещо запізно. Але разом із тим наявність цього місця в геоінформаційній системі «Місця масового поховання жертв Голодомору-геноциду» може свідчити про вчинення злочину, який підпадає під статтю 194 Кримінального кодексу України. Але це вже вирішувати прокуратурі.
Автор: Віталій НАЗАРЕНКО
"Час Чернігівський" писав про таке: Жертв штучних голодів ХХ століття згадували у Чернігові
