Чимало працівників лікарні в Корюківці у соцмережах скаржилися на те, що їм затримали виплати. Хтось нарікав на те, що комуналку доведеться «платити листочками», інші - ходити до магазину і купувати під запис у зошиті боргів.
На численні запити та скарги відреагував очільник громади Ратан Ахмедов, який пояснив борги наявністю… касового розриву. Виявляється, в лікарні був свого роду експеримент з оплатою праці: розрахунки виявилися сильно оптимістичними і фактично працівникам нарахували ті кошти, яких не було. Саме це призвело до затримки.
Медики, в свою чергу, кивають на затримки у казначействі. Що відповіло відомство - читайте далі.
Але про все по порядку.
Так, базовою (мінімальною) заробітною платою для лікаря є 20 000 грн, для середнього медичного персоналу (медсестер) — 13,5 тис грн, для молодшого медичного персоналу — 9 тис грн. Саме ці базові показники закладені в тариф на послуги програми медгарантій, які надає медичний заклад. Ці тарифи є однаковими для всіх лікарень країни — як комунальних, так і приватних. За аналогічні послуги лікарня в Корюківці, Києві чи Ужгороді отримує однакову суму.
За словами чиновника, для підтримки прифронтових регіонів таким лікарням, як Корюківська, додатково виділяється: 12 тис грн лікарям стаціонару, 6 тис грн лікарям поліклініки, 9 тис грн медсестрам та молодшому персоналу стаціонару і 4,5 тис грн — для поліклініки. Ця доплата не залежить від обсягу наданих послуг. Загалом це близько 3 млн грн щомісяця на всіх медичних працівників.
Однак, громада спільно з керівництвом лікарні зажадали додатково стимулювати медиків: торік у жовтні було ухвалено рішення виплачувати лікарям стаціонару щонайменше 40 тис грн, медсестрам стаціонару — 27 тис грн, молодшому персоналу — 18 тис грн.
«Причин для цього було декілька: позиція менеджменту і підтримка колективу. Було й моє бачення того, що ми можемо оптимізувати роботу і збільшити обсяг пріоритетних послуг, адже об’єктивно частина наших конкурентів дещо втратила свої позиції. При цьому значна частина ліжок зайнята пацієнтами, які проходять планове лікування, хоча частину таких випадків рекомендують лікувати амбулаторно. Були також зауваження аудиторів та замовника на помилки, яких цілком можна було уникнути», - коментує Ахмедов.
Також він назвав схвальним рішення генерального директора платити більше всьому колективу. Попри той факт, що фінансово воно було надто оптимістичним і це призвело до затримок.
«…але ми спробували».
На 2026-й на охорону здоров’я у громаді закладено трохи більше 14 млн грн. З них фактично профінансовано 7,65 млн грн.
Але у Корюківці пішли іншим шляхом - там зʼявилося очікування, що для таких лікарень, як місцева, тарифи мають бути диференційовані.
«Адже, як зазначалося, вони однакові для всіх лікарень, а 20 000 + 12 000 — це аж ніяк не 40 000 грн. Як виявилося, це було передчасне рішення, оскільки обсяги і перелік послуг, за які лікарня отримує дохід, залишилися приблизно сталими. Це помилкове управлінське рішення — я щиро шкодую про це.
Єдине, що додалося, — це реабілітація. Проте кошти за цим пакетом послуг наша лікарня, як і інші заклади, фактично не отримувала з початку року», - коментує посадовець.
Тому виплата зарплати почала «відставати» і з часом це поглиблювалось, адже фактичні надходження не перекривали фактичних видатків.
Загалом Корюківська лікарня 85% усіх доходів витрачає на виплату заробітних плат, ще 8% — на медикаменти. Решта коштів спрямовується на продукти харчування, пальне, матеріали, обслуговування обладнання, телекомунікаційні послуги тощо.
За структурою витрат на персонал:
- 41% — середній медичний персонал;
- 24,3% — лікарі;
- 15,6% — молодший медичний персонал;
- 11,8% — інший, у тому числі обслуговуючий персонал;
- 5,3% — керівники структурних підрозділів, тобто завідувачі відділень;
- 1,8% — керівництво лікарні.
Тож нарахована за травень 26-го заробітна плата, порівняно з минулорічним середньомісячним доходом, загалом зросла. Тобто є і зростання доходів, але і затримка виплат.
«Затримка виплат — це накопичений касовий розрив через невідповідність доходів і витрат підприємства», - коментує Ахмедов.
У міській раді запевнили: на сесії 12 червня ухвалили рішення і профінансували авансом свою частину витрат лікарні — оплату комунальних послуг. Це дозволило «наблизити» фінансування закладу і виплатити аванс за червень.
Також згодом надійшла виплата від замовника за фактично надані послуги за травень, у тому числі за реабілітаційні послуги, заборгованість за якими не відшкодовувалася з початку року. Це дозволило погасити борги минулого місяця.
У міській раді повідомили: заклад повертається на виплату заробітної плати залежно від фактично зароблених коштів за послуги.
Що цікаво, для Корюківської лікарні «бойові» коефіцієнти як і для всіх, хто фінансується з бюджету громади, не застосовуються.
Винятком є працівники всіх установ і організацій, які працюють у двох прикордонних старостатах. За характером роботи вони мають на 50% вищу заробітну плату, ніж аналогічні працівники в більш тилових населених пунктах.
«Буде зростання доходів — це дзеркально відобразиться на картках працівників», - наголосив Ахмедов.
На ремарки зреагували і самі медики. Реакція була здебільшого негативною.
Лілія Хоменко:
- Воно то да, але ж жити теж на щось треба. Люди ж не можуть піти в АТб і сказати - нам тут затримують, так і ви нас почекайте (дайте на зошит). Чи оплата комунальних, де не заплатиш на протязі 2 тижнів, то тобі вже по 300 раз на день дзвонять, їм кажеш - у нас затримка зарплатні, а вони у відповідь - треба сплатити! Ну таке короче.. палка з 2 кінців
Олександр Підгорний:
- Хто дочитав до останньої строки повинен все зрозуміти. Бюджет громади не гумовий. І бажання керівника не завжди співпадає із наповнення місцевої казни. Важкі часи....
Таня Таня:
- Олександр Підгорний, писанина чиновників не оплатить комуналку, не прогодує сімей, не полікує.....Люди працюють, тому повинні отримувати оплату своєї праці вчасно. Крапка… А взагалі як думаєте, люди, які стабільно ходять на роботу, не мають додаткових джерел доходів, яким нічим платити комуналку і мають купу не закритих фінансових питань, є діло до дірки у бюджеті? Я вам більше скажу - оце все, що написано вище, більшість людей і не зрозуміли. Бо не усі ж уміють розшифровувати "вумну" писанину, не усі ж такі грамотні. Людям потрібна оплата їх праці. Усьо. Докерувалися? Чому чиновники отримують оплату своєї праці, а звичайна медична сестра повинна клянчити, ще й винною залишається? Справедливо? А щоб не було дірок і прогалин, треба добросовісно виконувати свою роботу. Взялися керувати, керуйте так, щоб люди не ображалися.
Світлана Лещенко, очільник КНП «Корюківський центр первинної медико-санітарної допомоги»:
- Я щось не розумію, що значить "підтягнеться" первинна медицина? У нас на заробітну плату витрачається 80% доходів і Вам це відомо, при цьому заробітна плата у моїх працівників залишається невеликою і є набагато нижчою ніж середня по країні. Стрибай не стрибай, як то кажуть, але"вище одного місця не підскочиш". Якщо у Вас є якісь конкретні пропозиції - то я і мої працівники завжди відкриті до співпраці і готові втілювати їх в життя.
На її коментар відреагував і сам голова.
- Світлана Лещенко, я не розумію суть Вашого запитання? Медицина, як делеговане повноваження, з 2019 року фінансується з доходів за принципом «гроші ходять за пацієнтом». Засновник сплачує комунальні послуги, забезпечує інвестиції. Чи це робиться в Корюківці? Так!
Мені апелюють листами-відповідями на скарги до мозу і нсзу що засновник, якщо заклад не отримує скільки хотілося б, може дофінансувати це. Може, якщо є можливість. При цьому моя робота - це не лише медицина.
Тож коли у тебе на аналогічних посадах в одному закладі у людини дохід 13,5 тис, а у іншому закладі 23, то місто не може додати тим де 23, нехтуючи тими у кого 13,5, саме це я мав на увазі згадуючи первинку.
Сьогодні місто забезпечило базовий дохід медсестри до 13,5, дофінансовує преміями тих працівників освіти і соціальної сфери, які не потрапили в постанови про підвищення і тд. Фінансує на стільки скільки може. Зможе більше - буде більше.
Значна частина громад області не може і не має цього. Не будемо мати змоги ми - не буде і у нас.
Наша громада, дякуючи платникам податків, єдина з 4 прифронтових громад, де фінансується відновлення пошкодженого житла, у нас фінансується транспортне сполучення віддалених сіл і ще багато, подекуди унікальних речей.
Бюджет - це баланс невдоволень і розчарувань. Місто з радістю зробило би більше і задовольнило би всіх, але може робити те, що може. А поки я несу відповідальність за ці невдоволення і розчарування і маю пояснювати свої кроки. Це можливо гірко, але чесно.
Сергій Сидоренко:
- Дуже бісить коли було вказано, " конкуренти", це звучить дуже цинічно справді. До чого котиться цей світ з такою системою управління багато мільйонною державою, не зрозуміти. Можливо треба було навчатися на магістра чи бакалавра .... щоб зрозуміти це. І іще дуже цікаве порівняння у співвідношенні у відсотках грошових витрат персоналу і керівництвом. Цікаво скільки працівників у відсотках до керуючого складу, і головне що без молодшого складу навряд чи сімейний лікар впоратися зміг би з тим навантаженням від якого залежить його грошова винагорода, а персонал отримує однаково, чи я помилився десь і сприйняв попередню інформацію не так як є в дійсності.
Люба Мурай:
- Дуже цікаво, написано що медсестрам виплачують 9000 грн, але чомусь не всім.
«Час Чернігівський» поцікавився у директора Корюківськоі лікарні який стан справ із заборгованістю зараз. Наталія Коленченко пояснила - це вже врегульоване.
- Там був період заборгованості близько місяця. Але питання вже закрито. Кошти надійшли. НСЗУ оформляло і подавало звіти на казначейство, і вже звідти нам перерахували кошти. Грошей же лікарня не тримає. Все, що нам надходить - ми одразу перераховуємо.
- А у звʼязку з чим була затримка? Це НСЗУ?
- Ні, вони передали звіти одразу на казначейство. Там була затримка по виплатам. Але щойно гроші надійшли - ми все виплатили. Така історія відбувається не тільки в нас, а й у багатьох лікарнях. Плюс, ми ж знаходимося у зоні бойових дій, тут інші зарплати. Майже усі наші зароблені кошти йдуть на зарплати.
Анатолій Літош, керівник ГУ Державної казначейської служби:
- Заклади охорони здоровʼя області отримують фінансування від НСЗУ напряму через комерційні банки. Казначейство тут не задіяне, причому давно. У нас навіть рахунків їх немає.
"Час Чернігівський" писав про таке:
