Сьогодні, 24 листопада, на Чернігівщина в останню путь провели трьох воїнів, які загинули у бою за Незалежність України. Із земляками прощались у Чернігові, Сновщині та Сосниччині.
Молодший лейтенант Микола Деревянко народився 22 травня 1995 року в смт Вапнярка на Вінничині. В дитячі роки разом з рідними переїхав на Ніжинщину, тут закінчив 9 класів Ніжинської гімназії №3, після неї - Ніжинський агротехнічний технікум, а згодом і Чернігівський політехнічний університет.
До повномасштабної війни Микола працював у магазині будівельних матеріалів “ВЕНА”, але після подій 24-го лютого долучився до Захисників України, служив у складі військової частини А0989 на посаду командира артилерійського взводу.
17 листопада під час боїв поблизу населеного пункту Невельське на Донеччині Микола Деревянко загинув.
Сьогодні рідні та побратими провели полеглого воїна в останню путь, вшанувавши його світлу пам'ять та поховавши на кладовищі "Яцево".
Старший солдат Олександр Воліков народився 9 вересня 1991 року у селі Клюси на Сновщині. Тут він навчався у місцевій школі, потім - у Петрівській ЗОШ І-ІІІ ст, а у 2009 році отримав спеціальність токаря у Чернігівському вищому професійному училищі, працював на ТОВ «ЧеЗаРа».
З 2009-го по 2010-й рік Олександр проходив строкову військову службу в лавахЗСУ.
Після початку повномасштабної війни знову повернувся до лав Захисників, на службу спочатку до одного з підрозділів Чернігівщини, а згодом - до військової частини А4569 на посаду водія.
16 листопада під час виконання бойового завдання поблизу Бахмута на Донеччині Олександр Воліков разом з побратимами потрапив під ворожий артилерійський обстріл. На жаль, врятувати бійця не вдалося...
Сьогодні рідні та близькі провели його в останню путь, поховавши земляка на кладовищі на Сновщині.
Старший сержант Олександр Максименко народився 8 квітня 1979 року у селищі Сосниця. Навчався у місцевій школі, де закінчив 9 класів, після чого вступив до Сосницького СПТУ №31 - там у 1997 році чоловік опанував спеціальність "Водій - категорії "С".
У 1999-2000 роках Олександр проходив строкову військову службу, де й отримав звання старшого сержанта. У травні Олександр знову долучився до оборонців України. Проходив службу в одному із підрозділів Чернігівщини, а згодом - до військової частини А4569 на посаду командира одного з відділень окремого кулеметного взводу.
15 листопада під час виконання бойового завдання поблизу Бахмута на Донеччині Олександр Максименко загинув. Рідні та побратими востаннє попрощалися з ним, поховавши на місцевому кладовищі рідного села.
"Час Чернігівський" писав про Героїв, які полягли на війні з ворогом:
- За вихідні на Чернігівщині поховали сімох воїнів ЗСУ
- На Чернігівщині поховали трьох захисників України: що відомо про їх життя та службу
- У Чернігові поховали бійця, який загинув під Бахмутом
- На Чернігівщині поховали сапера, який загинув на Харківщині
