Мова про червонокнижного сапсана – це один із видів соколів. Хижак. Доволі сильний птах, адже під час полювання удар кігтями задніх пальців по жертві буває настільки сильним, що навіть достатньо великого розміру здобичі буквально з першого разу можуть бути нанесені травми, несумісні з життям.
Чому найшвидший? Бо при пікіруванні на здобич здатний розвивати швидкість понад 322 км/год., або 90 м/с. (як деякі літаки минулого століття).
У сер. ХХ ст. популяція цих птахів в Україні мало не вимерла по причині використання у сільському господарстві для обробки рослин інсектициду ДДТ. Адже тварини, яких впольовували сапсани, харчувалися, здебільшого насадженнями з полів, оброблених цим хімікатом і як з’ясувалось пізніше, він має властивість накопичуватись в організмі. У випадку із сапсанами накопичені дози цього препарату ставали для них смертельними і великі популяції птахів вимерли.
У 1980-х рр. в Україні було не більше 25 пар цих птахів. Згодом ДДТ заборонили для використання у сільському господарстві. Нині, за даними орнітологів, в Україні можуть бути до 150 пар сапсанів.
Є ще одна цікавинка про цього птаха: за однією з гіпотез силует сапсана чи іншого соколоподібного у момент їх полювання став прообразом зображення українського герба – тризуба. Адже виявивши здобич, сапсан піднімається над жертвою і майже прямовисно, наче каменем, падає донизу, складаючи крила.
Джерело: Чернігівщина туристична
"Час Чернігівський" писав про таке:
