27-річна Валентина ЄВГАН чекає чоловіка з полону. 26-річного Дмитра Євгана. Родом з Нового Седнівської громади. Морпіха засудили в Росії, у Ростові-на-Дону. Чоловік потрапив у полон у Маріуполі у 2022 році. І вже пішов по етапу… Про два з половиною роки життя Дмитра дружина знає з листів. Які він надсилав через адвокатку.
Руку відрізали наживо
— Разом у школу ходили. Матері в Діми немає. Є тато. Але вихованням більше займалася бабуся, — розповідає Валентина, як познайомилася з Дімою. — Уклав контракт. Був в АТО. Є посвідчення УБД.
Одружилися у 2021 році. Після весілля питала Діму: «Можливо, покинеш військову службу. Дитинка скоро буде. Залишайся поряд». А він не міг себе уявити в іншій професії. Уклав контракт на рік.
19 квітня 2022 року народилася донька. Назвала так, як хотів Діма, — Емілія.
Зараз доні два з половиною роки. Діму бачить на фото. Розповідаю, що це її татко. Показує пальчиком, каже: «Тато».
Перед повномасштабним вторгненням Дмитро був на донецькому напрямку. 26 лютого вони зайшли в Маріуполь. Зв’язався. Сказав, що все добре. Тримають оборону. Спілкувалися рідко і швидко. Дзвонив з різних номерів. Свої речі, телефон втратив.
19 березня він разом з іншими військовими виконував бойове завдання. Під час якого втратив ліву руку. Довелося ампутувати. У бомбосховищі на заводі Ілліча відрізали наживо.
Упізнала серед 200 полонених
12 квітня дізналася, що чоловік у полоні.
— В інтернеті з’явилися списки, — пояснює Валентина. — І на кілька місяців він зник. Не знала нічого. А потім подзвонив. По відеозв’язку. Сказав, що з ним усе добре. Їм дали телефони. Щоб повідомили рідних — вони в полоні. Де саме були, не знаю. Тільки те, що їх постійно перевозили. З місця на місце. Були в Оленівці.
19 квітня з’явилося відео, упізнала Дмитра. На відео було чоловік 200 полонених. Він наче навмисне виглянув. Після цього знайомі почали питати, чи він, чи ні. Через два місяці на російських сайтах вийшла стаття.
В інтернеті на каналі «Росія 1» розмістили відео з Дмитром. Де він розповідає, що руку втратив 19 березня. Буцімто в їхньому бункері був полонений. І він з товаришем його «порішали». На тому ж «Росія 1» показали ще сюжет. Живого Віктора, військового армії ДНР. Сказали, що це його хотіли вбити. На відео Віктор у синій футболці з білою емблемою «Z».
Буцімто Дмитро бере на себе вину. Представники наших державних структур сказали: «Скоріш за все зателефонує». Так і сталося. Я сказала, що народила донечку. Йому дали безплатного адвоката. З Москви. Після розмови він надіслав фото Діми. «Він живий. Це він з вами розмовляв».
- Був у Донецьку. Але конкретно, де його тримали, не знаю, — продовжує Валентина. — Адвокатка казала, що можу приїхати на суд з дитиною. У Донецьк. Скинула відео. Наче якась жіночка приїхала до полоненого чоловіка і його відпустили. Залишилися на російській території. Давила на мене. Коли сказала, що вона не дає з ним поговорити, як я можу приїхати? Тоді відстала.
І зв’язок з Дімою пропав на десять місяців.
- А потім дізналася, що Діму перевезли в Ростов-на-Дону. Доки йшло досудове розслідування, у нас був зв’язок до 28 жовтня цього року. Через безплатну адвокатку, яку призначили. Йому давали гуманітарну допомогу. Олівці для малювання.
5 березня цього року Діму засудили. Суд першої інстанції дав 20 років. Прокурор просив довічне. Адвокатка не погодилася, подала апеляцію. Додав ще три роки і шість місяців. П’ять років звичайного режиму і 18,5 суворого.
Дмитро Євган у полоні
— Раніше були обміни і морпіхів повертали додому.
— Двоє повернулися. Які знають Дмитра до полону. Захисників Маріуполя росіяни не дуже хочуть міняти.
Наскільки нам відомо, Україна подає його в список на обмін. Та сторона відхиляє.
- З нами зв’язувалися представники «Червоного Хреста». Казали, що Діма на Донеччині. А з ЛНР і ДНР вони не співпрацюють. Кажу: «Його там немає. Він у Росії. З ними ви співпрацюєте». Заповнила заяви. Писала в ООН. Пішов по етапу… Скоріш за все в Сибір
28 жовтня Дмитра вивезли з Ростова. Пішов по етапу.
— Де конкретно, в якій колонії, я не знаю, — продовжує Валентина. — Його возять по Росії. Час від часу знаходжу, де він був. Але скоріш за все повезуть у Сибір… — тремтить голос жінки. — До Діминої бабусі часто заїжджаю. Бабусі Ганні 75 років. Підтримую, — каже про бабусю, яка виростила Дмитра. — Коли дізналася, що Діму засудили, не хотіла їй казати. Щоб не розстроювати.
Координаційний штаб, ГУР, СБУ підтверджують, що він військовополонений. До структур, що займаються військовополоненими надсилала запити. Надали всі довідки.
«Намалював нас трьох разом»
— Дочекаємося його, — не втрачає надію на повернення Діми. — У полоні почав малювати людей. Мене з донькою. Намалював нас трьох разом. Для нас головне, щоб він витримав. Він знає, що ми його чекаємо вдома.
Джерело: "Вісник Ч", авторка Юлія СЕМЕНЕЦЬ, Тамара КРАВЧЕНКО. Фото з архіву Валентини ЄВГАН
"Час Чернігівський" писав про таке:
- "Як ти получився": морпіх познайомився з сином після повернення з полону
- Росіяни виставили відео з танкістом із Чернігова: говорить українською
- «Її чоловік і досі в полоні». Відомий поет та захисник написав присвяту загиблій чернігівській медикині
Ще більше цікавої інформації читайте та дивіться на цифрових майданчиках "Вісника Ч":
