Чернігівка Олена прийшла до Борисоглібського собору зробити невеликий нарис. Жінка захоплюється образотворчим мистецтвом. Заряджається енергією поряд зі стародавніми храмами.
"Дізналася, що сьогодні свято Бориса і Гліба, думаю Бог велів. Прийшла знайшла місце, сьогодні хочу зобразити нарис, а дома допрацюю. Це древній собор і в тому унікальність. Будували не просто так, на особливих місцях, місцях сили. Подобаються такі місця, вони несуть енергетику, тут набираюся сил та енергії", - каже Олена, чернігівка.
Олена
У ці дні Чернігів відзначає 900-річчя писемної згадки про Борисоглібський собор. Він був зведений за часів князя Давида Святославича, як родинний храм-усипальниця.
"Це саме той князь Давид, який є племінником княгині Анни – королеви Франції, онук Ярослава Мудрого, той князь Давид, який є правнуком Володимра Великого. Ці постаті тисяч років тому творили історію держави, яка називається нині Україна", - каже Андрій Лісовий, керівник НЗ «Чернігів стародавній».
Собор має унікальну архітектуру. 900 років тому – він був храмом нового типу. Має особливу акустику та різблення.
"Це була іновація по тих часах, саме в Чернігові будуються новий тип храму. Наше місто було центром розповсюдження технологій. В архітектурі поєднує візнантійський та романський стиль Західної Європи. З’являються нові елементи оздоблення фасадів. Родзинкою є різблені капітелії собору", - пояснює Олена Ванжула, старший науковий співробітник НЗ «Чернігів стародавній».
Олена Ванжула
З нагоди 900-річчя храму заповідник спільно з Укрпоштою презентували – проект Пошта під куполами. Відтепер художні конверти з печаткою князя Давида і дитячими малюнками собору подорожуватимуть у 200 країн світу.
"Мені дуже приємно, що буде подорожувати по світу, і всі можуть побачити, як я працювалаю Я малювала вдома, старалася, щоб було гарно і всім сподобалося", - каже Дарія, школярка.
Дарія
Собор пережив часи руйнувань та відновлень. Нині - він пам’ятка архітектури національного значення і використовується як музейний об’єкт і будинок хорової спадщини.
"Час Чернігівський" писав про таке:
