Чому Мінкульт видав припис про припинення договорів оренди з релігійними громадами у Чернігові? Музейники в ефірі радіо «Чернігівська хвиля» говорять: приводом став занедбаний стан споруд, які перебували у користуванні.
5 квітня Мінкульт видав наказ про створення внутрішньої комісії, яка досліджувала стан памʼяток, що перебувають на обліку у НАІЗ «Чернігів Стародавній», розповів директор заповідника Андрій Лісовий.
Він зазначив, що залучалися також і незалежні експерти.
«По результатах роботи цієї комісії були зроблені негативні висновки, в тому числі по Пʼятницькій церкві, по будинку митрополита, де зараз знаходиться архів, по Спасо-Преображенському собору, по Полковій канцелярії, по Антонієвим печерам, по Іллінській церкві, по Троїцькому собору, Єлецькому монастирю.
Тобто, завершальний етап розпочався в жовтні, коли було прийнято рішення про те, що памʼятки, які знаходяться в неналежному стані, по результатах роботи комісії заповідника має бути припинена їх експлуатація для того, щоб упередити подальше руйнування», - каже Лісовий.
Ці висновки і звіти відправили на Київ, які вже і стали основою для подальшого аналізу від Мінкульту, який з 4 жовтня запровадив вже власну комісію, яка опікується чернігівськими памʼятками.
Тривалість роботи комісії - 1 місяць.
У фокусі 26 пам’яток архітектури Чернігівщини, зокрема, храмові комплекси. 5 жовтня її представники почали роботу на об’єктах, які входять до структури заповідника «Чернігів стародавній».
Згідно з наказом Мінкульту обстежили 6 культових споруд: П'ятницьку церкву, де служить ПЦУ, Спасо-Преображенський собор, Свято-Троїцький та Успенський собори, де правила службу УПЦ, та Іллінську церкву з Антонієвими печерами, де нині богослужіння не проводять. За результатами обстежень храми опечатали, закривши доступ для вірян.
Троїцький собор у Чернігові
Єлецький монастир у Чернігові
Іллінська церква у Чернігові
Спаський собор у Чернігові
Час Чернігівський писав про те, як проходило обстеження: Комісія Мінкульту зафіксувала занедбаний стан соборів, якими користувалася УПЦ МП у Чернігові
Храми планують реставрувати, гроші шукатимуть серед міжнародних донорів. Такі ремонтні роботи можуть розтягнутися на багато років, кажуть науковці.
Усього на Чернігівщині на обліку – 310 пам’яток архітектури. У березні 2022 внаслідок російської військової агресії 39 пам’яток отримали пошкодження.
Аби відновити споруди - підуть роки та мільйони, кажуть музейники.
З приводу релігійної громади, яка вважає опечатуванням памʼяток утисками - Уляна Семироз, начальниця відділу територіального планування та охорони пам’яток архітектури, коментує: власником культових споруд є держава, балансоутримувачем - заповідник. Ці структури повинні мати доступ до памʼяток у будь-який час для їх обстеження.
«На жаль, останні роки представники заповідника не мали безперешкодного доступу до цих памʼяток. Могли ставити різні умови чому не можна, там, комісія пізніше… потім стався ковід, потім війна - за останні три роки це обстеження стало майже неможливим», - говорить експертка.
Вона зазначає: обстеження мало б проводитися за участі спеціальної техніки, сканування.
«Найстаріший собор України у нас під загрозою. Там є затікання, проблеми з вікнами, з дахом, там багато всього, з живописом кінця XVIII століття… таких ґрунтовних перевірок, як іде зараз, за останні 5 років не проводилось».
Тож вона радить представникам церкви заспокоїтися і просто дочекатися висновків.
Марʼяна Томин, директорка департаменту культурної спадщини, раніше коментувала, що вже згаданий Спаса-Преображенський собор потребує невідкладної консервації.
«Це, починаючи зі стану зображень, кіптяви, верх собору і аж до різних елементарних речей, воно таке, що вимагає термінової консервації, реставрації».
Вона заявила, що Мінкульт має можливість звернутися до міжнародних донорів стосовно відновлення памʼятки. У звʼязку з війною надії, що певні бюджети на реконструкцію виділить держава - небагато.
Але хто ж винен, що памʼятки так занедбали? Андрій Лісовий вважає - такий стан споруд можна також пояснити і тим, що останні 30 років не виділялися гроші на культуру у потрібному обсязі.
Чи зверталися представники релігійної громади з приводу ремонту церков? У заповіднику кажуть, що так, однак ці ремонти не зачіпали основних пошкоджень.
«Що стосується водовідведення, гідроізоляції- то таких робіт по Спасу, по Троїці не проводилося. Якщо йдеться за тріщини, які мають місце - таких робіт теж не проводилося», - зауважив Лісовий.
Уляна Семироз додає: у багатьох старовинних храмах релігійні громади роблять ремонт, але суто косметичний, який ніяк не впливає на сам стан памʼятки. Для того, щоб розпочати комплексну реставрацію - потрібно зробити науково-проєктну документацію, яка чимало коштує. Для, наприклад, Спасо-Преображенського собору, це щонайменше мільйон гривень, відповідно сама реставрація коштуватиме десятки мільйонів.
Джерело: «Чернігівська хвиля»
"Час Чернігівський" писав про собори у Чернігові:
