Родина Наталії та Ігоря ГРИГОРОВИХ вітає дітей у прикордонні. Найпопулярніший — ростовий ведмідь Михасик. Другий у рейтингу популярності — пес Патрон. Рідше замовляють Панду.
Живуть Григорови в Сновську. Вітають і в своїй громаді, і в Корюківці, у прикордонні Городнянщини, у Семенівці, Сосниці, Мені.
— У Семенівці найчастіше передаємо привіти діткам від татусів, — каже Наталія Григорова. — Або чоловіки вітають дружин. На дні народження. Раз на місяць точно там буваємо. Востаннє військовий вітав трирічного сина. «Я далеко, мене не відпустили додому, принесіть дитині від мене привіт».
Михась обов’язково передає обійми. Під час вітань кажемо, що це тато спіймав ведмедика, попросив привітати. Для діток військових робимо програму на 15 хвилин довшою. Доплати за це не беремо.
Новини дивимось, розуміємо, що там відбувається. Думаємо, що люди перелякані. Утомлені від війни. Але ні. Вони веселі, життєрадісні. І вмотивовані. У них є віра в майбутнє, віра у своїх чоловіків.
Семенівці люблять Михасика. Найчастіше просять стандартну програму. 15-20 хвилин — тисяча гривень. Плюс дорога.
Були за кілька кілометрів від білоруського кордону. На Городнянщині. Коли їхали вперше, питали замовників, чому не евакуювалися.
Бо нам було страшно туди їхати. Замовник запевнив, що в них більш-менш тихо. Багатодітна родина, переселенці з Сеньківки. Коли до них приїхали, це була подія. Зійшлося пів села. І сусіди вже замовили Патрона.
У грудні плануємо їхати до них втретє.
— Хто в костюмі?
— Ініціатива моя, у костюмі — чоловік. Михасика купили перед повномасштабним вторгненням. Я працювала вихователькою в садочку, психологом у школі. Понад 12 років проводила свята, розважальні програми. Ігор був зовсім не дотичний до свят, — сміється. — Працював керівником у магазині меблів. На мене дивився під таким кутом: «Чим ти займаєшся?» Коли звільнився, не знав, чи зможе перекваліфікуватися. Відпрацювали програму. Тепер він робить це із задоволенням.
Джерело: "Вісник Ч", авторка Юлія СЕМЕНЕЦЬ. Фото надане Наталією ГРИГОРОВОЮ
"Час Чернігівський" писав про таке:
- Від 7 до 86 років: у громаді на Чернігівщині провели фестиваль
- Смажиться сало, у ньому аж купаються яйця
- Моя сім’я – мої герої: чернігівські діти розповіли кого вважають своїми героями
Ще більше цікавої інформації читайте та дивіться на цифрових майданчиках "Вісника Ч":
