Мова йде про 23-річну Валерію Шашенок, на яку наразі підписані 1,3 млн користувачів мережі TikTok. Документалістка The New Yorker Нікола Фегг натрапила на відео Валерії та знайшла їх «повністю чарівними, а також дуже дивними». Щоправда, без ляпів у творі не обійшлося. Так,американці досі плутають Радянський Союз та росію.
Відео тривалістю понад 35 хвилин розповідає про те, як у Чернігові почалася повномасштабна війна через призму однієї родини.
Коли російські бомби вдарили по Україні два роки тому, Валерія Шашенок, початківиця фешн-фотограф, ховалася з батьками в підвалі в Чернігові. Щоб відволіктися, Валерія зняла серію відеороликів у TikTok, включаючи відео із бомбосховища на тему «речей, які просто мають сенс», де герої діляться буденностями свого життя. Вона задокументувала подробиці життя в бункері — готувала їжу на плиті, варила каву за допомогою паяльної лампи — а під час вилазок на вулицю знімала зруйновані будівлі та вибухові ями.
Зруйнований будинок у Чернігові. Фото Валерії Шашенок.
Її відео стали вірусними - одне зібрало більше 20 млн переглядів лише за 3 дні. Через тиждень дівчина вирішила покинути Україну та приєднатися до мільйонів інших людей, які тікали від війни.
Коли документалістка Нікола Фегг натрапила на відео Валерії, вона знайшла їх «цілковито чарівними, а також дуже дивними. Я не могла зрозуміти, звідки в неї гумор».
З цим запитанням стартує документальний фільм Фегг «Слідом за Валерією». Фегг вперше зустріла Валерію у Варшаві, де дівчина вийшла з потяга після двох днів у дорозі, втомлена й ошелешена, але усвідомлювала свою нову роль в соціальних мережах. Потім Фегг продовжувала стежити за Валерією, як та знаходила тимчасові прихистки в Берліні, Мілані та у селі за межами Нюрнберга, продовжуючи документувати своє життя в TikTok.
До війни Валерія використовувала свій обліковий запис TikTok, щоб рекламувати себе як комерційного фотографа. Але потім вона спрямувала свою популярність у соціальних мережах, щоб залучити свою аудиторію до подій в Україні.
Вона почала просувати гуманітарну організацію в Чернігові, і їй вдалося надіслати фінансову допомогу своєму дядькові, який постраждав під час бомбардування. Його син, двоюрідний брат Валерії, помер. Валерія сказала, що саме її здатність просити незнайомців про пожертви для України та бачити, як кошти надходять «зі швидкістю блискавки», допомогла їй зрозуміти, що може означати її нова платформа. «Я подумала: «Нічого собі!!» - згадувала вона.
Багато сцен фільму розгортаються в швидкому ритмі, коли Валерія з мобільним телефоном у руках спостерігає за пейзажами, блукає незнайомими вулицями та приєднується до проукраїнського мітингу на площі. Вона позичає піджак для виступу в Європейській комісії після того, як їй надіслали спеціальне запрошення.
«Це було так сильно напружено, що я хотіла зобразити, ким вона була як особистість».
Валерія народилася в 2001, через десять років після того, як Україна здобула незалежність від СРСР (у авторському викладі чомусь вказана росія), і до повномасштабного вторгнення нестабільна політика створювала у неї та її покоління цинічний світогляд.
«Для мене політика — брудне слово», — сказала вона режисерці. - Але знову ж таки, з війною, тепер все, до чого ми торкаємося, стає політикою.
Люди, які репостили мої відео, використовували мене, щоб отримати кліки, але я також використовувала їх», — сказала вона. Я зрозуміла, що можу говорити серйозні речі, і що я торкаю людей. Було багато тих, які хотіли послухати молоду дівчину, а не якогось серйозного хлопця в парламенті».
Одна показова сцена у фільмі відбувається в Німеччині, де Валерія сидить на підлозі спальні, намагаючись записати свої відповіді на питання про Україну для інтерв’ю. Далеко від дому вона веде власну боротьбу. Вона вважає абсурдним те, що онлайн-тролі звинувачують її у використанні вторгнення, щоб стати відомою - вона воліла б, щоб ніколи не було війни. Вона сказала, що однією з її улюблених історичних постатей є Маргарет Тетчер:
«Вони намагалися її підірвати, але вона вийшла з кімнати й сказала: «Ха! Не так швидко!» Мені це подобається. Справжня жінка з яйцями».
Відтоді Валерія повернулася в Україну і досі публікує пости. Зокрема, останній знятий лютневого дня у Чернігові, де Валерія показала зруйнований готель «Україна», Меморіал Героям Небесної Сотні та Захисників України.
Джерело: The New Yorke
"Час Чернігівський" писав про таке:
