Родина Калівошко — Микола Степанович та Олена Миколаївна — переїжджають із Мощенки в Хрипівку. Там Городнянська громада купила їм хату. У Мощенці подружжя опинилося вимушено. Їх, як і решту односельців з прикордонного села Сеньківка, виселили.
— Зараз я в Сеньківку не їжджу, — каже Сергій Руденок, староста Мощенки. — Не був місяців два. Не пускають цивільних. Є такі, що проскакують до своїх осель. Але жити точно ніхто не повернеться.
— А може, хто й хотів би повернутися, — зауважує Тамара Кравченко, діловод. — Якщо будинок хороший, жаль його кидати.
— Не вся Сеньківка зруйнована, є й уцілілі будинки, — погоджується Сергій Володимирович. — Та від цих кацапів чого завгодно можна чекати. Вони договір про мир підпишуть, а самі стрілять почнуть. Це вже хіба зміниться влада в них. От і купує міська рада хати переселенцям — внутрішньо переміщеним особам, — повертається до хорошого. — У Півнівщині одна хата придбана, у Хрипівці. У селах беруть, бо Городню не потягнуть. Хати будуть на балансі міської ради.
Сеньківчанка Катерина Богомирська планує виїхати з Мощенки в хату від громади. Не раз возили на оглядини, не сподобалося, перебірлива. Сеньківчанка Валентина Лескович, мати дитини з інвалідністю, теж шукає і хату, і свою долю, не хоче вже в Мощенці.
Юрію Головану, який довгий час був сеньківським головою, а зараз живе в Ріпках, обіцяла Городнянська громада житло підшукати.
"Час Чернігівський" писав про обстріли Городнянської громади:
- Переселенець із Сеньківки пристав у прийми бо не було вільної хати
- З супутника помітили російські укріплення неподалік Сеньківки
- Переїхали з Сеньківки: «Відразу вбило корову. Так її бухнуло, упала, кишки вивалилися»
Джерело: «Вісник Ч» від 27 квітня 2023 року, авторка Тамара Кравченко