Нинішній опалювальний сезон у Корюківці розпочався після 8 жовтня. Та зважаючи на холодний вересень, пацієнти районної лікарні, учні шкіл, вихованці дитсадків, мешканці житла з централізованим опаленням встигли змерзти й захворіти. І таке відбувається щороку. Сусіди.City дізнавалися, чи можна щось зробити, аби міжсезоння було більш комфортним для містян.
Доведеться затягнути паски
У корюківського міського голови Ратана Ахмедова давно визрів план, як уникнути багатьох проблем у міському комунальному господарстві. Він вважає, що потрібно звести поруч з чинними двома газовими котельнями дві модульні — на твердому паливі, які використовуватимуть відходи деревини. А також необхідно збудувати міську станцію з очищення води.
Зараз фільтрують міські стоки фабричні споруди. Міськрада постійно має борги перед бюджетоутворювальним підприємством за цю послугу, потроху гасить, але й знову накопичує. І хоч фабрика завжди підтримує місто, накопичувати борги – це водночас генерувати збитки і фабриці, й міському бюджету.
Ратан Ратанович зазначає, це дуже коштовні два проєкти. Наприклад, для будівництва котелень необхідно 45 млн грн, а очисних споруд — 16–17 мільйонів
- Таких фінансів у міському бюджеті немає, доведеться брати кредити. А це означає: влізти у борги й на деякий час відмовитися від багатьох задумів, зокрема — ремонту площі, парків, доріг тощо. Але окупність проєктів досить хороша. Наприклад, ставка по кредиту складає близько 10% річних, натомість щороку вартість будівництва зростає, як мінімум, на 20%.
Нові котельні
Ратан Ахмедов каже, що треба розуміти: Росія й надалі загострюватиме ситуацію з газопостачанням. Може так статися, що нас поставлять перед фактом: газу немає, або він буде надто дорогий. Уже нинішній опалювальний сезон спустошить міську скарбницю на 16 мільйонів.
Якщо минулого року в бюджеті передбачили 15 млн грн на енергоносії для лікарні, шкіл, дитсадків, свердловин, вуличного освітлення тощо, то цього року, зважаючи на подорожчання газу, вже потрібен 31 мільйон! Ось так, в одну мить, удвічі зросли витрати на енергоносії.
Громада поступово переходила з газу на тверде паливо, зокрема, в селах усі бюджетні установи опалюються дровами. У Корюківці зараз дві газові котельні забезпечують централізоване теплопостачання. Це найбільші котельні, й сумарно вони виробляють тепла більше, ніж усі котельні в селах разом узяті.
Модульні котельні на відходах деревини зводитимуться поруч. Тож і газові, і твердопаливні можна буде при потребі використовувати
Як для населення, так і для бюджетних установ це означає, що якість цієї послуги буде набагато кращою. По-перше, починати опалювати ту ж лікарню й заклади освіти можна буде за першої потреби, як «скаже» термометр, а не уряд чи Нафтогаз.
По-друге, використання щепи й відходів деревини знизить тариф на теплопостачання щонайменше на 10%. По-третє, ми перестаємо бути залежними від постачальників теплового ресурсу. Отже, якість, зменшення вартості й незалежність — це три плюси, які дадуть місту нові котельні.
Зараз люди у нас платять досить високий тариф за відносно погану якість, особливо, коли на вулиці температура близько нуля. Тож у першу чергу нові котельні мають покращити якість теплопостачання у домівки з першого дня опалювального сезону, а вже потім - економію.
— Однак втілити в життя задумане вдасться не так швидко, як хотілося б, — каже Ратан Ахмедов. — Узимку ми тільки почнемо готувати проєкт на будівництво котелень. Він буде розрахований на два роки. Наступного, 2022 року зведемо першу, а 2023 — другу.
Зараз для нас головне — залучити кредитні кошти. А це немало й небагато: 60–70% проєктної вартості. Хто нам їх дасть — час покаже, наразі ведуться перемовини з кількома державними банками. Доведеться витрачати кошти й на утеплення бюджетних установ, щоби тепло не вилітало на вітер.
Для прикладу, у першій школі зробили це під час реконструкції, тож тепер там і комфортна температура в приміщенні, і витрати на опалення суттєво зменшилися. Мешканці багатоповерхових будинків, які влаштували індивідуальне опалення, якщо схочуть, зможуть знову повернути собі централізоване теплопостачання.
Міські очисні
Ратан Ахмедов каже, що міські очисні споруди зводитимуться поблизу фабричних уже наступного року. Проєкт є, він зараз проходить експертизу. Будівництво може розпочатися вже за чотири місяці. Але спочатку теж треба отримати не менше 10–12 мільйонів кредитних коштів. Є надія залучити й окрему державну субвенцію.
— Уведення міських очисних зменшить вартість водовідведення (каналізації) у Корюківці, пояснює Ратан Ратанович. Бо сьогодні у нас вартість водопостачання занижена, натомість водовідведення — завищена. Куб води в місті коштує 18 гривень, коли в сусідніх населених пунктах — 28.
Отже, вода трохи подорожчає, зате каналізація подешевшає. Не секрет, що нині є випадки, коли лічильники води «відкручують» назад. Це скоро буде неможливим, бо комунальники слідкують за вчасною заміною приладів, і при їх підключенні використовують антимагнітні пломби.
Чи вистачить дров
Міський голова пояснює, що для роботи майбутніх котелень на твердому паливі знадобиться менше деревини, ніж нині для своїх потреб використовують великі підприємства міста. Є також величезний ресурс в благоустрої – розчищення самосійних дерев біля доріг, ліній електропередач, прибирання аварійних дерев тощо.
Це і користь, і водночас дешеве паливо. Проте й газові котельні залишаться в робочому стані. Ратан Ахмедов переконаний, що треба пережити ці складні часи. Однак саме котельні на місцевому паливі зможуть гарантувати дійсно гарячі батареї в помешканнях, а також можливість починати опалювальний сезон тоді, коли це потрібно.
Жаль, каже керівник громади, що від деяких проєктів, які пов’язані з благоустроєм, доведеться поки відмовитися. Бо великі кредити зобов’язують заощаджувати. Проте це не означає, що взагалі нічого помітного не робитиметься.
Так, найближчим часом планують облаштувати в центрі Корюківки, перед приміщення Укртелекому, зону відпочинку. Щоби й молодь, і мами з дітьми, й інші корюківчани могли відпочити, поспілкуватися. Саме життя підказує, що в цьому місці, біля супермаркету, де щодня буває багато людей, молоді, повинна бути така впорядкована територія.
Джерело: Ірина Гайова, "Маяк" від 28 жовтня 2021 року
