У Домашлині Корюківської громади ледь не в кожному дворі й досі колодязі-журавлі. Багато хат закинуті. У родині Швидових журавель і сьогодні при ділі.
— Десь 50 років йому, — вважає Світлана ШВИДОВА.
— Та де там. Років 70, — заперечує Володимир ШВИДОВ, її чоловік. — Теж іноді воду беремо з колодязя. А так насос качає.
З насосами, щоправда, клопіт: один зламався, інший, новий, теж відмовився працювати.
— Звикли до благ цивілізації — щоб вода в хаті була. А як не працює насос — доводиться знову до журавля ходити, — каже господар.
— Вода в колодязі є?
— Ще є. Минулими роками через посуху було зовсім мало. Водичка холодна, чиста, прозора.
Колодязь глибокий, вода стоїть на п’ятому кільці. Світлана вправно дістає повне відро, але й сама визнає: сили потрібні.
— Просто так не піднімеш. От спробуйте, — пропонує жінка.
Я беруся за журавель. Пусте відро опускається легко, а от підняти повне — справді не так і легко.
— Бачите? — сміється господиня.
А далі голос жінки сумнішає.
— Домашлин майже пустий. На нашій вулиці ще живемо ми — родина з трьох людей. І все. Далі — нікого, — з жалем каже Світлана.
— Наймолодшому журавлю в селі років 40, — розмірковує Алла ЄГУНОВА, староста Домашлина. — Ніхто вже не робить такі колодязі багато років.
— Скільки зараз жителів у селі?
— 135. Ще кілька без реєстрації проживають. Війна статистику не змінила. Молодь до нас не їде. Маємо п’ятеро дошкільнят. Ще дев’ятеро дітей їздять навчатись у школу до Корюківки. Відстань — 20 кілометрів, та й дорога гарна.
Джерело: "Вісник Ч", авторка Ольга САМСОНЕНКО. Фото авторки
"Час Чернігівський" писав про таке:
- На Чернігівщині чоловік спершу вкинув в колодязь собаку, пізніше - співмешканку
- Колодязі пересохли. У громаді запрацювали два бювети
- Журавель тягає відра: 83-річна жінка ще може сама набрати води з колодязя
Ще більше цікавої інформації читайте та дивіться на цифрових майданчиках "Вісника Ч":
