— Його там закатували, — переконані земляки Олександра Горлова, якого поховали 2 липня в Бігачі Березнянської громади на Менщині, де він прожив частину свого життя і де зараз мешкають його рідні. — Саша служив в «Азові». До таких військових ворог нещадний.
Згідно з оприлюдненою інформацією, Олександр був штаб-сержантом 3-ї штурмової бригади (вона сформована з ветеранів «Азову» і відома своєю потужною боєздатністю). Потрапив туди, маючи неабиякий досвід військової служби: після строкової 5 років служив за контрактом. У цивільному житті був висококласним автомеханіком — закінчив Ніжинський агротехнічний коледж, перед повномасштабним вторгненням росіян працював в Одесі.
До лав ЗСУ Олександр Горлов був мобілізований у травні 2023-го. Брав участь у бойових діях у гарячих точках, зокрема на Харківщині і Донеччині.
2 червня 2024 року під час виконання бойового завдання в районі населеного пункту Новоєгорівка Сватівського району Луганської області Олександр потрапив у полон.
Майже через 2 місяці — наприкінці липня — його статус (як полоненого) був офіційно підтверджений російською федерацією через Міжнародний комітет Червоного Хреста.
Понад 2 роки рідні Олександра жили надією, вірили, що настане день, коли їхній захисник повернеться додому. Але в цьогорічному червні отримали повідомлення про збіг ДНК його матері і сестри із ДНК неопізнаного тіла загиблого — одного з тих, кого повернули в Україну під час репатріації.
Як з’ясувалося, військовий помер у російському полоні ще 7 серпня 2024-го — за місяць із лишком йому мало виповнитися 48 років.
Прощання з воїном відбулося в Катерининському соборі у Чернігові.
Джерело: "Гарт", авторка Ганна ЮХИМЕНКО
"Час Чернігівський" писав про таке:
