Стрітення Господнє - одне з найважливіших свят у православній церкві. Цього дня згадують події з життя Ісуса Христа і Діви Марії, описані в Євангелії від Луки. Детальніше розповідає о. Роман Кіник, настоятель Катерининського храму.
о.Роман Кіник, пряма мова:
- На сороковий день після Різдва церква згадує стрітення господня. Фактично це свято є святом богородичним. Навіть хто буде перебувати на літургії, може побачити, що священники облачаються в блакитний колір, тобто колір богородичний. Але саме в цей день Пресвята Богородиця і старець Йосиф принесли Христа в храм. Був звичай древній, коли приносили жертву: незаможна сім'я приносила два голуби, що й було зроблене Пресвятою Богородицею.
І що відбулось саме в цей день? В храмі жив старець Симеон, якому було багато років. А він був одним із сімдесяти перекладачів, які перекладали священне писання на грецьку мову. І ось коли Симеон дійшов став перекладати слова Пророка «ось Діва в утробі зачне, і народить сина, і назвуть йому ім'я Іммануїл», він подумав: «напишу Жінка, бо як Діва може зачати, напишу Жінка». І був дивним чином зупинений ангелом. І сказав йому ангел, що «ти не помреш до того часу, поки не побачиш сам спасіння. І ось саме чому стрітення: Симеон зустрічає Спасителя, і він бере його на руки і говорить ті слова, які до сьогоднішнього дня на вечірніх бослужіннях церква співає «Нині відпускаєш раба твого Владико з миром, бо побачили очі мої спасіння твоє».
Світло - для просвіту народів. І ось саме це світло, яке просвічує народи, які прийняли Христа, світить нам до сьогоднішнього дня. І ми, наче старець Симеон, зустрічаємо з радістю це світло, яке прийшло до нас, яке спустилося з небес, світло не створене. Тобто сам Господь, якого не може вмістити вся Вселенна.
Є традиція, переважно на заході держави нашої, коли до Стрітення ще колядують і прославляють народження Спасителя. Тому можемо побачити і в українських храмах ще до Стрітення і ялинки прикрашені, і вертепи. І навіть по храмах можемо інколи зустріти піснеспіви духовні, які прославляють Христа, який приходить в цей світ.
Бо свята всі фактично зв'язані між собою. І одне доповнює інше. Як пришестя у світ Спасителя, так і Стрітення. Як Христос, будучи Богом, бере на себе людське тіло і приходить до нас земних, так Симеон приймає його на руки, як людина. Ми люди приймаємо його, щоб освятитись і щоб подібнитися Богу.
* * *
Читати також: Через 102 роки в Михайлівській церкві Крут знову звучить українська молитва
