Від Одеси до Карпат – такий шлях запланували подолати пішки 24-річний ічнянець Андрій Коротя і його товариш – 22-річний полтавчанин Максим Діденко. І все заради благородної мети – зібрати один мільйон гривень на автомобілі для спецпідрозділу Азову «Контакт-12».
– Цей спецпідрозділ разом із товаришами заснував наймолодший захисник «Азовсталі», який пройшов полон і знову повернувся на фронт, Назарій Гринцевич з позивним «Грєнка», – розповідає Андрій КОРОТЯ. – Особисто ми не були знайомі, але спілкувалися в інстаграмі. Мене захоплювала його активна життєва позиція. На жаль, у травні він загинув під час бойових дій. На честь Назарія Гринцевича ми і назвали свій похід.
До походу готувалися заздалегідь. Спочатку за лучилися спонсорською підтримкою. За допомогою звернулися до нашого обласного депутата Віктора Кияновського. Почувши від Андрія про мету заходу, меценат відразу дав згоду підтримати їх фінансово і виділив 75 тисяч гривень на спорядження. Як наголосив Андрій Коротя, завдяки Віктору Кияновському і відбувся цей похід.
15 травня хлопці вирушили у дорогу. Маршрут обирали із півдня на захід. По карті навігатор запропонував дорогу навпрошки, через територію Румунії та Молдови. Але, як говорить Андрій, ми ж туди не підемо, то обрали шлях попід кордоном. Планують подолати його за два тижні. Проте, наперед не загадують, зважаючи на різні ризики та ситуації.
– Це наш третій день походу. Перший день був дуже складним. До Єлизаветівки ми пройшли 33 кілометри, дуже понатирали ноги, – ділиться враженнями хлопець. – Другого дня до Цебрикового подолали 69 кілометрів. За цей час зібрали 121 тисячу гривень. Уже зійшли з траси і йдемо попід кордоном з Придністров’ям. Природа навколо дуже красива. З машини такого не побачиш.
Андрій Коротя на початку довгого шляху
Андрій захоплений нашою природою. Адже йдуть не тільки автомобільними трасами, а й стежками, наближеними до кордону. В обох на плечах українські прапори з підписами військових з підрозділу «Контакт 12». Тому дорогою їм гучно сигналять фури, легкові, підтримуючи таким чином відчайдухів, водії під’їжджають до них, розмовляють, донатять.
Чи з місцевого телебачення, чи з інтернету про них дізнався якийсь місцевий чоловік і привіз їм дров, каву, звозив на ставок помитися.
Радо зустрічають хлопців й мешканці сіл, пригощають харчами.
– Люди дуже доброзичливі. Тому мені тепер хочеться організувати похід на схід, щоб порівняти ставлення людей, – каже Андрій.
Бувають і зовсім безлюдні місця. Наприклад, натрапили на дуже красиве село, де стоїть лише одна хата і та без людей. І природа там, ніби у казці.
Стежать за ними у соцмережах друзі і також відвідують, привозять продукти харчування. Андрій сміється, що їхні наплічники не легшають, а навпаки важчають від такої людської загальної підтримки.
– Наш похід тримається на надії, – говорить співбесідник. – Якось йшли там, де не було мобільного зв’язку. Тому Макс запропонував звернути до найближчого села з надією, що там буде зв’язок. І він там дійсно був.
До речі, Андрій Коротя во лонтерить із 2020 року. Разом із братом Миколою привозили із-за кордону автомобілі на ЗСУ. А для цього домовлялися із знайомими, виходили на різні фонди та організації, щоб привезти черговий автомобіль. Часто це були спецавто для медиків, які на передовій рятують життя наших воїнів.
Загалом волонтерських поїздок на схід в Андрія було п’ятдесят!
В Україні до зборів допомоги залучали відомих медійних людей. Активно допомагали реперка Альона Альона, соліст гурту «Калуш» Олег Псюк...
Крайнього разу Андрій передавав пікапи 14 травня, і було це у Лимані.
У цивільному житті хлопець – активний блогер, пранкер. Заробляє в інтернеті на співпраці з брендами, і має в інстаграмі п’ятдесят тисяч підписників, а було раніше і півмільйона. Проте на іншому ресурсі. Аудиторію набирає зокрема й завдяки своїм соціальним роликам або розіграшам. Допомагає досвід роботи на телебаченні. Там, до речі, познайомився із акторкою та співачкою Анною Трінчер, з якою вони зараз великі друзі.
– Наприклад, я гримувався під старого чоловіка, сідав на лавку, змінював голос і просив молодь купити пляшку води. Тим, хто не відмовляв, як винагороду давав 200 гривень, – ознайомлює з деталями Андрій Коротя. – А метою було показати наскільки наша молодь співчутлива до старих людей. Такі ролики дуже заходять користувачам і вони популярні в усьому світі.
Раніше люди часто донатили, допомагали. Зараз з цим стало важче. Однак ми ще не перемогли. Тому не можна опускати руки, а треба допомагати воїнам подолати ворога. Донат – це не благодійність, а обов’язок тих, хто не в окопі, наголошує волонтер.
А свій похід хочуть закінчити на Говерлі. Це було б в ідеалі, каже Андрій.
На обідню пору понеділка хлопці здолали понад 250 кілометрів і назбирали 130 тисяч гривень.
Тому побажаємо хлопцям щасливої дороги і досягнення поставленої мети. А наблизити її зможуть і земляки, задонативши на банку.
Номер карти Монобанку: 5375 4112 1813 6138
Джерело: "Трудова слава", авторка Ніна НАЛИВАЙКО
"Час Чернігівський" писав про таке:
