Зізнаюсь, що слово «арборист» я від цих хлопців почула вперше і, ясна річ, значення його не знала. Виявляється, що арбористи – це ті люди, які займаються спилюванням дерев та подрібненням гілок. Так званий промисловий альпінізм.
Професія виникла давно
Арбористи з’явилися свого часу в Канаді, США та інших країнах. У цих державах ростуть надто високі дерева, такі як, наприклад, секвої, які досягають стометрової висоти.
З часом такі насадження стають небезпечними, загрожують життю людей. От і стали придумувати варіанти спилювання перерослих дерев. Часу до ефективного позбавлення велетенських насаджень минуло багато. Тепер спиляти аварійне, сухе, хворе, високе дерево не складає проблеми, а от труднощів і небезпеки менше.
Брати Сашко і Ярик мали роботу, заробіток. Сашко, наприклад, працював керівником туристичного гуртка при будинку школяра. Його брат трудився на будівництві у столиці, а згодом – водієм автобуса у Чернігові. Обидва хлопці – з порядної і роботящої сім’ї, до праці були привчені змалечку.
Ідея зайнятися спилюванням дерев, які приносять незручності їхнім господарям, належить Олександру.
– Це був уже тепер далекий 2016 рік, – пригадує чоловік. – Обрізав одну гілку на дереві, другу, а тоді і все переросле дерево лягло на землю. Мені це сподобалося, адже садок чи подвір’я позбулися непотребу, стало ясніше, просторіше. Сусіди просили іноді підсобити, знайомі. І вже наступного року зареєстрував ФОП.
Створили матеріальну базу
Справа у хлопців пішла непогано, але ж треба було мати власні бензопили, транспорт, робочий одяг. Кредит вирішили не брати, а накопичувати власний фінансовий фонд.
– У сім’ї ми приносили гроші, як кажуть, тільки на хліб, – каже Олександр, – решту ж зароблених коштів акумулювали. Так потроху обзавелися усім необхідним, що треба мати для спилювання дерев і подрібнення гілок.
На сьогоднішній день ФОП має шість бензопил, автомобіль-«пиріжок», мотузки, вантажівку з маніпулятором, гілкоподрібнювальний агрегат. Нема тільки автовишки, про яку хлопці так мріють.
– Ми купуємо тільки якісні товари, – ділиться Олександр Хрущ. – Іноді не знаходимо їх в Україні чи навіть у європейських країнах. Шукаємо те, що нам треба, у Сполучених Штатах Америки. Звідти, до речі, ми обзавелися гафами. Це такі штуки, які кріпляться до взуття – і тоді по височенних деревах підніматися і безпечно, і швидше.
Мені вдалося поспостерігати за роботою арбористів. Утрьох вони працювали як єдиний механізм – кожен виконував свою функцію швидко, ніби на автоматі. Ніхто нікому нічого не вказував, не підганяв – працювали без метушні, але злагоджено.
Техніка безпеки понад усе
У них дуже красивий і зручний робочий одяг – яскравий, чітко за розміром. Обмундирування у хлопців продумане до дрібниць, тому під час спилювання дерев їхні голови захищені добротними касками, спеціальними окулярами, навушниками. Є спеціальні рукавиці, зручне взуття.
Усі хлопці не мають зайвої ваги, тому і переміщуються по деревах та гілках швидко, ніби ті білочки.
– Не завжди так буває, – кажуть хлопці. – Різної складності та висоти трапляються насадження, тоді не поспішиш і не розженешся. Був раз такий об’єкт, на який один з нас забрався з пилкою о восьмій ранку, а спустився на землю о шістнадцятій годині.
Не змогла втриматися, аби не запитати, чи отримували хлопці травми на виробництві. Усі вони запевнили, що тільки раз котромусь із них гіллякою дряпонуло щоку. А так – Бог милував.
Олександр і Ярослав розповідають, що дотримання правил техніки безпеки у них на першому плані.
– Пік замовлень на спилювання дерев випадає на осінь і зиму, коли насадження без листя, – діляться хлопці. – Дерева можуть у такі пори року бути і мокрими, і слизькими, тому обережність має надзвичайно важливе значення.
Тому і замовлень достатньо. Арбористи з Мени працюють на території усієї Чернігівщини. Їх знають у Борзні і Сновську, Коропі та Сосниці, Понорниці й Корюківці. Виконують замовлення як у приватному секторі, так і в громадах.
– До початку повномасштабного вторгнення рашистів замовлень було багато, – кажуть хлопці. – Нині ж спостерігається інше – у людей з’явилися проблеми з грошима, а тут ще мастила, солярка, бензин – усе подорожчало в рази. І громади збідніли. Рік ми чекали грошей за свою роботу від однієї сусідньої громади.
Не тільки спилюють, а й лікують дерева
Хлопці жартують, розповідаючи про свої робочі будні. Кажуть, що вони чимось схожі на дятлів, які лікують наші садки, ліси.
– Ми видаляємо сухі гілки з дерева, не займаючи його самого, або ж трухляччя, – розповідають арбористи. – Спилюємо гілки, уражені омелою або якоюсь іншою хворобою.
Ця малочисельна, але така відповідальна і працьовита бригада зарекомендувала себе тільки з хорошого боку. Їм під силу дерева будь-якої складності, вони вміють позбутися непотрібних дерев неподалік від ліній електропередачі чи на кладовищі.
ФОП не має ніяких непорозумінь ні з Пенсійним фондом, ні з будь-якою іншою контролюючою установою – своєчасно сплачує податки, внески, відрахування.
Сашко і Ярослав Хрущі мають свої родини. А Сашко Кармазін ще шукає свою долю. Я, з погляду своїх прожитих років, впевнена, що та дівчина, яка заволодіє серцем Сашка, буде обов’язково щасливою зі своїм обранцем – працьовитим, розумним, симпатичним і тихої, лагідної вдачі.
"Час Чернігівський" писав про малий бізнес:
- Заклади громадського харчування: як живе бізнес у Чернігові
- Колектив менської пекарні «ХлібОК» мріє якнайшвидше почати випікати хліб «Переможний»
- Люди з інвалідністю у Чернігові хочуть виробляти тротуарну плитку, але нема збуту і зацікавленості влади
Джерело: Сусіди.City
* * *
Проєкт реалізується за підтримки IREX та Посольства США в Україні. Зміст публікацій є одноосібною відповідальністю "Час Чернігівський" та "Сусіди.Сity" і не обов’язково відображає погляди грантодавця