Близько 1500 мешканців прикордонних населених пунктів Чернігівської області змушені були переїхати в межах регіону через часті обстріли з боку рф. Це досить багато, враховуючи найменшу в країні густоту населення Чернігівщини.
Як повідомляють в Чернігівській ОВА, найбільше людей переселилося з Семенівки (Новгород-Сіверський район) – понад 800 осіб. Близько півсотні евакуювали з прикордонного села Сеньківка (Чернігівський район), де обстріли найінтенсивніші. Звідти загалом виїхали із 36 домогосподарств, з 6 – самотужки.
Півсотню громадян довелося вивозити з села Єліне (Корюківський район), стільки ж виїхали самостійно. Єліне розташоване за три кілометра від кордону з росією. За останній місяць село обстрілювали двічі. Востаннє, 1 лютого, міна пробила накриття та розірвалася просто всередині погреба, де ховалися четверо осіб. Усі загинули. Одну людину було поранено.
Після цього випадку Корюківська районна військова адміністрація та Сновська міська рада знову організували евакуацію місцевого населення.
«У день обстрілу п'ятеро людей виїхали самостійно, ще трьох - 2 лютого перевезли в гуртожиток одного з освітніх закладів Сновська, - каже начальник РВА Іван Ващенко. – За кілька днів люди повернулися додому».
Рішення виїхати з власного дому дається нелегко, навіть якщо він уже давно під обстрілами.
«Швидко евакуюються родини з дітьми, пенсіонери ж вагаються. Старенькі переймаються, що мають залишити своє господарство. Тож інколи доводиться організовувати евакуацію не лише людей, а й їх свійських тварин. Однак, більшість все ж продають своїх корів, свиней…На жаль, значно нижче реальної вартості», - зауважує начальник Новгород-Сіверської РВА Андрій Анікієнко.
Андрій Анікієнко
- Визначте людей або продумайте механізм, хто чи як буде стежити за будинком. Поговоріть з сусідами, старостою села, чи представниками правоохоронних органів, які підтвердять своє зобов’язання оберігати майно.
- Детально розкажіть про нове тимчасове місце проживання. Це дозволить людині боротися людині з тривожністю через невідомість.
- Наголошуйте на найціннішому. Збереження власного життя – це важливий аргумент, але у випадку з людьми старшого віку, більш дієвим буде акцент на спокої рідних та близьких.
- Допоможіть зібрати речі. Це необхідно не лише через фізичну складність, а й для того, щоб створити атмосферу спільної справи, дати впевненість, що людина не залишається сам-на-сам.
- Говоріть, обговорюйте. Спокійно слухайте аргументи людини, відповідайте посилаючись на власний досвід чи досвід знайомих, які уже переїхали. Дорогою говоріть про все що завгодно, не фокусуючись на темі війни.
Загалом, якщо люди хочуть евакуюватися з населеного пункту, що потерпає від обстрілів, за допомогою можна звернутися до старости, голови громади чи відразу в районну військову адміністрацію. Там можуть допомогти з транспортними послугами, запропонувати варіанти тимчасового житла або посприяти в його облаштуванні.
Інколи евакуація перетворюється в справжню спецоперацію.
«Водій фури, контакти якого мені дала староста, відмовився їхати в саме село. Але погодився забрати з сусіднього, все ж далі від кордону. Тоді вивезти необхідне до того села допомогли військові», - розповідає Василь Ігнатіков із села Кам’янська Слобода.
Чоловік з дружиною переїхав до Козельця на початку вересня минулого року. Обоє вже пенсіонери. Живуть у хаті, що дали родичі.
«Коли бухкало за селом, думали пересидимо все вдома. Та коли вже прилетіло по центру села, почали збирати пожитки, – каже пан Василь. – У селі вже побило хати - гарні, нові. Наша, тьху-тьху, стоїть. І ми туди повернемося після Перемоги».
До свого дому хоче і пенсіонерка Ніна Балабко. Жінка виїхала із села Михальчина Слобода після нового року. Живе наразі у доньки в Новгороді-Сіверському.
«Стріляли. Не хотіла, щоб донька переживала, тож переїхала», – каже жінка.
А от Світлані Морозовій з родиною повертатися нікуди. 30 серпня внаслідок обстрілу згорів їх будинок у Кам’янській Слободі.
Будинок Світлани Морозової
Чотири дні після того жінка з чоловіком та донькою прожили в односельчан. Потім староста села допоміг виїхати до Новгороду-Сіверського. Перший час родина також жила у родичів, згодом зняли квартиру. На жаль, запропоновані міською владою варіанти житла не підійшли: кімната в гуртожитку на двох (родина складається з трьох осіб); будинок в селі, який так і не показали.
Родина отримала гуманітарну допомогу, а також, як і всі оформила статус ВПО. Цей статус гарантує соціальні виплати.
«Для того, аби реально розуміти, що маємо у разі масштабної евакуації куди розселити людей, була проведена інвентаризація житлового фонду. До цього фонду входять і гуртожитки навчальних закладів, і незаселені будинки в селах. І те, й інше – лише як тимчасове житло. Терміни розглядаються у кожному випадку окремо», – роз’яснює начальник Корюківської РВА Іван Ващенко.
Іван Ващенко
Звісно, є випадки, коли внутрішні переселенці купують будинок, у якому мешкали тимчасово. Втім, якихось компенсацій чи часткового відшкодування цих витрат поки нема.
Щодо засобів першої необхідності, для тих, хто зазвичай збирається з власного дому поспіхом, то тут частіше в нагоді стають волонтери. Громадські, благодійні організації або ж співпрацюють з радами та адміністраціями, або безпосередньо самі збирають потребу чи реагують на індивідуальні звернення.
«Якщо люди свідомо евакуюються, тобто готуються до переїзду, то на новому місці їм треба гігієнічні набори та допомога з продуктами. Якщо ж втікають з-під обстрілів, то звісно, потребують одягу, взуття. У кого будинок згорів – постіль, посуд, будь-що для організації побуту. Ми давали кілька мультиварок.
Дуже рідко, але все ж питають про ліки. І це зрозуміло: документи і ліки – це те, що треба мати при собі завжди», – розповідає представниця БФ «Північний янгол» Наталія Орлова.
Наталія Орлова
Волонтерка каже, що її організації вдалося допомогти навіть з працевлаштуванням однієї особи.
Ще одна важлива потреба, яка виникає переселених в приватні будинки, – це забезпечення паливом. Її зазвичай вирішують представники місцевої влади спільно з лісгоспом.
Громадських організацій, які б займалися суто потребами переселенців, в області нема.
"Час Чернгігівський" писав аро евакуацію:
- НАШІ ЛЮДИ: військовослужбовець "БАРМЕН" про оборону Чернігова, перші місяці боїв, евакуацію населення і розмінування території області
- Евакуація жителів прикордонних сіл та відновлення міста: як нині живе Новгород-Сіверська громада
- Кожен виїзд «дорогою життя» з Чернігова міг бути останнім: історія анисівського перевізника Дмитра
