Ічнянський районний суд за розстріл чотирьох цивільних засудив довічно 27-річного Кіріла Бойкова, командира танкового батальйону гвардійської таманської мотострілецької дивізії, котрий родом з міста Лисково Нижньогородської області рф, та командира танка 26-річного Артьома Разінкіна із села Еередній Карачан Воронезької області. Під час окупації Чернігівщини їхній підрозділ зупинявся на території сільгосппідприємства в селі Ольшана на Ічнянщині. Неподалік і вбивали людей.
Микола Омельченко працював інженером в сільгосппідриємстві. На автомобілі «Renault Master», котрий належить ПП «Агро-Трейдер», поїхав у Прилуки за хлібом для працівників і пайовиків підприємства. Супроводжувати його хотіла співробітниця (майбутня дружина). Проте її батько Сергій Бондаренко сказав: «Краще я поїду, щоб два мужики було». І поїхали. На хлібозаводі в першу чергу відпускали хліб жителям Прилук, Омельченко і Бондаренко не встигли виїхати звідти до початку комендантської години. Довелося ночувати у місті. Поверталися 1 березня вранці. Везли хліб. На в’їзді в село Ольшана о сьомій ранку росіяни відкрили вогонь по бусику. Чоловіки намагалися втекти, вискочивши з авто, проте окупанти їх зрешетили кулями. В однієї жертви 13 вогнепальних поранень. Постріли чули місцеві. Переконавшись, що українці мертві, росіяни обшукали салон автомобіля та за декілька разів перенесли речі та хліб на територію фермерського господарства «Реп`ях-Агро». Десь за півгодини після першого розстрілу цією ж дорогою їхала автівка ВАЗ-21099. З Ічні у Прилуки в лікарню таксист 68-річний Олександр Шабанов віз інваліда третьої групи 49-річного Станіслава Вакуленка. Без ніякого попередження цю машину і людей теж розстріляли. Це сталося о 8 годині 15 хвилин, а о 8 годині 30 хвилин один з вбивць вже дзвонив в росію з телефона Вакуленка. Саме завдяки мобілкам загиблих, якими користувалися військові рф, вдалося ідентифікувати кожного з них. Також їх по фото впізнав свідок, котрий бачив, як розстрілювали машини і людей.
До речі, саме за даними мобільних операторів вдалося з’ясувати, що Бойков та Разінкін після Чернігівщині побували на Сумщині, Донеччині та Харківщині. На території України телефони працювали ще в червні 2022 року.
Вирок Бойкову та Разінкіну оголосили заочно. Що це дасть потерпілим (рідним загиблих)? Можливо, колись якісь виплати від України або держави агресора. Рішення суду — підтверджуючий документ. Чи думав хтось у 1945 році, що через 50 років Німеччина виплачуватиме компенсацію українцям, які у війну були вивезені на роботи. Отож, все можливо. А ще є суд Божий, який ніхто не омине.
Авторка: Валентина ОСТЕРСЬКА, "Вісник Ч"
"Час Чернігівський" писав про таке:
