Під час прямого ефіру запитали у Петра Яценка, представника Координаційного штабу з питань поводження з військовоплоненими, чому деякі люди проводять у російському полоні кілька років, а інших міняють доволі швидко? Пан Яценко говорить:
Коли українська сторона, перемовна група, готує перемовні позиції, то тривалість перебування в полоні – це одина з головних аргументів перемовних позицій. Тобто, звісно, що ті, хто перебуває в полоні довше, вони мають бути звільнені в першу чергу. Але оскільки ми маємо справу з протилежною стороною, для якої це нічого не означає, то, звісно, домовлятися важко.
І буває так, що вдається домовитися про якусь групу полонених, які перебувають невеликий час, але це все одно дуже великий час. Тому що, коли повернулися, наприклад, після п'яти місяців полону у 2022 році ті ж захисники Маріуполя, вони були в страшенному виснаженні. За п'ять місяців їх закатували так, що страшно було дивитися. Тобто навіть один день в полоні – це небезпечно, це катування, це нікому не побажаєш. Це найгірше місце, куди можна потрапити.
Коли є така можливість, ми повертаємо тих, хто довше в полоні. Цього року повернулися дуже багато тих, більшість тих, хто був в полоні з 2022 року, трошки менше – з 2023 - 2025 рр.
За словами пана Яценка, росіяни часто не надають достовірної інформації про місцезнаходження деяких військовоплонених.
Доводиться цю інформацію добувати з різних джерел, зокрема опитуючи тих, хто звільнений, з інших конфіденційних джерел, з міжнародних. Міжнародний комітет Червоного Христа деяку інформацію надає родинам. Відповідно, саме знаходження цих людей, де вони перебувають, як їх звільнити - це окрема велика робота. Тому що російська сторона, наприклад, може казати, що такої людини немає в полоні, а коли українська сторона наводить аргументи, кажуть, що ця людина утримується от в такому місці, в такому закладі, в такій-то будівлі, на такому-то поверсі, номер камери навіть називають, тоді вже при таких аргументів російській стороні немає що робити, і вони цю людину повертають.
***
Час Чернігівський писав про таке:
- Не такий вже і зрадник? Бійця з Чернігівщини катували
- «Усе кинула, куртку вдягла і полетіла»: перед Великоднем з полону повернувся 28-річний захисник
- Сказали: «Треба прапори»: на Чернігівщині діти зустрічають бійців з полону першими
