Студенти Чернігівської політехніки стажуються у вишах Словенії, Латвії, Німеччини, Іспанії та Австрії, а викладачі підвищують свою кваліфікацію у Британії, Польщі та Естонії. Усе це у рамках різних освітніх програм, що підтримує Євросоюз.
Серед найпопулярнішого – Еразмус+
Найбільша освітня програма Євросоюзу Еразмус+ має багато напрямків. Чернігівська політехніка працює за двома: «Розвиток потенціалу вищої освіти» та «Академічна мобільність».
За першим – політехніка наразі реалізує шість проєктів у партнерстві з закладами вищої освіти Австрії, Італії, Іспанії, Молдови, Німеччини, Польщі, Португалії та Швеції. За другим – підписано угоди з університетами Австрії, Болгарії, Іспанії, Латвії, Польщі та Словенії, які мають суміжні з українськими освітні програми. Еразмус+ передбачає відвідування університету-партнеру з метою навчання, стажування і викладання.
Викладачі політеху майже щороку їздять підвищувати кваліфікацію та проводити гостьові лекції до Словенії та Латвії.
Все ж найбільше підтримки Еразмус+ надає саме студентам.
Наприклад, до Маріборського університету в Словенію на семестрове навчання з 2018 року з’їздило вже 12 студентів Чернігівської політехніки і зараз там перебувають за цією програмою ще 5. Університет Вальядоліда (Іспанія) прийняв 6 наших студентів на семестрове навчання, а Відземський університет прикладних наук (Латвія) – 4.
«Особливістю співпраці з Відземським університетом прикладних наук є те, що не лише наші студенти та викладачі відвідали даний університет, але і одна здобувачка вищої освіти приїздила до нас на семестрове англомовне навчання, а також троє науково-педагогічних працівників приїжджали читати до нас свої лекції. На жаль, COVID-19 та війна скасували інші мобільності», – зазначає в.о. начальника відділу міжнародних зв'язків НУ «Чернігівська політехніка» Ганна Дивнич. – «Уперше минулого року двоє студентів поїхали до Університету прикладних наук Санкт-Пельтена (Австрія) і наразі ще чекаємо на оголошення відбору від наших нових партнерів».
Станіслав Пінчук за програмою Еразмус+ проходив стажування в одному з вишів Словенії у лютому-липні 2022 року.
«Величезна практична користь таких обмінів – прокачка англійської. Хоч країна, де я навчався, не англомовна, однак все спілкування з викладачами та студентами лише англійсько, – зазначає Станіслав. – До слова, участь у Еразмус+ була плюсом у резюме для роботодавця. Окрім того, саме в університеті Марібора я дізнався про технологію, з якою працюю й до тепер».
Студент Чернігівської політехніки зауважує, що обмін дає змогу порівняти не лише навчальні програми, чимало дисциплін таки різняться, а й якість життя в іншій країні.
«Туристи завжди бачать кращу картинку. Коли інтегруєшся, то стає помітною бюрократія (а вона значно більша, ніж в Україні) та ті ж ями на дорогах (їх менше, але вони є). Таким чином перестаєш ідеалізувати інші держави», - розповідає Станіслав.
Хлопець, до слова, мав потужну просвітницьку місію в Словенії. Адже так сталося, що під час його стажування, росія розпочала повномасштабне вторгнення в Україну. Станіслав давав інтерв’ю про реальну суспільно-політичну ситуацію, щоб розвінчувати міфи поширені пропагандою рф.
Варто зазначити, що Європейська Комісія в межах Програми Еразмус+ з березня 2022 р. запровадила гнучкі процедури та виняткові заходи щодо отримання грантів на навчальну і академічну (кредитну) мобільність для підтримки українців, які є учнями/студентами/слухачами/працівниками шкіл, закладів професійної (професійно-технічної) та фахової передвищої освіти, освіти доросли та для молодих людей з України. Така підтримка дає можливість для короткотермінового навчання/ практики чи стажування/ викладання, участі у тренінгах та волонтерських ініціативах за кордоном.
Також проєкти співпраці отримали можливість адаптувати діяльність проєктів відповідно до викликів воєнного стану в Україні. А додаткові можливості конкурсу Жан Моне дозволили додатково подати проєкти тим закладам вищої освіти, які не змогли то зробити на початку війни. Альянси Європейських університетів отримали можливість долучити українські університети як асоційованих партнерів. Плюс, 5 конкурсів Партнерств співпраці отримали новий пріоритет з фокусом на підтримку України, а невеликі партнерства можуть всою діяльність фокусувати на українців які зараз в країнах ЄС.
Інші можливості
Окрім програми Еразмус+ студенти та викладачі можуть скористатися іншими програмами підтримки освіти і науки в ЄС.
Зокрема у 2021 році Чернігівській політехніці підтримали проєкт в рамках програми Горизонт2020. Також троє науково-педагогічних працівників виграли стипендію на річне стажування у закладах вищої освіти Польщі за програмою ім. Лейна Кіркланда.
За підтримки Програми німецької економіки для України у 2015 – 2019 роках четверо студентів пройшли 3- та 4-місячне стажування за фахом на підприємствах та в банківських установах Німеччини.
Наші науково-педагогічні працівники проводили в 2019 році дослідження в установах Німеччини за стипендією програми DAAD. На жаль, мобільність студентів була скасована через карантинні обмеження COVID-19.
У 2022 році команда НУ «Чернігівська політехніка» взяла участь у Програмі вдосконалення викладання у вищій освіті (Teaching Excellence Programme) від Британської Ради в Україні.
Окрім того, в університеті реалізуються програми подвійної аспірантури за технічними спеціальностями з Гданською політехнікою (Польща) та Таллінським технологічним університетом (Естонія).
Авторка: Марія Мальва
"Час Чернігівський" писав про навчання:
