рф використовує військовополонених як політичну зброю проти України.
Українським родинам досі телефонують військовополонені, яких утримує рф, з благанням протестувати проти українського уряду.
Востаннє чернігівка Валентина Ткаченко, 35-річна мати двох дітей, бачила свого чоловіка Сергія незадовго до того, як рф вторглася в Україну, пише американське видання Politico.
Нацгвардієць Сергій потрапив у полон 24 лютого позаторік, у день, коли Москва розпочала повномасштабне вторгнення. Його підрозділ охороняв Чорнобильську АЕС, коли на станцію напали росіяни.
Коли наприкінці березня російські військові відступали з Чорнобиля, вони забрали із собою Сергія та ще 167 українських військових.
Відтоді дружини полонених бійців чули їх лише один раз — їм надали коротку рукописну записку: «Я живий, усе добре», надіслану понад півроку після того, як вони потрапили в полон.
Як і тисячі інших родичів українських військовополонених, Ткаченко зв’язалася з українською владою та Міжнародним комітетом Червоного Хреста (МКЧХ) і написала чотири листи, але нічого не почула аж до кінця 2023. Цього дня вона отримала відеодзвінок у Viber.
«Це був Сергій. Ми поговорили лише три хвилини. Мені не дозволяли задавати йому запитання. Як тільки я спробувала, він похитав головою і просто сказав: «Ні». Натомість попросив: «Валя, йди ускладнюй життя Києву. Київ не хоче нас повертати», – каже Ткаченко. «Потім він сказав, що йому шкода, і завершив розмову, пообіцявши передзвонити мені, якщо в нього буде можливість».
Ткаченко не пішла на демонстрацію проти влади, хоча сімейні акції протесту пройшли в Києві та інших містах України.
Петро Яценко, речник українського координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими, сказав виданню POLITICO, що інші родини отримали подібні дзвінки від солдатів, яких утримують росіяни.
«Людина не чула родича більше року, а тут він дзвонить і каже, що живий. Росіяни готові його обміняти, але начебто Україна нічого не робить. Останнім часом ці дзвінки стали масовими. Тому ми зрозуміли, що це спеціальна кампанія недовіри до влади», – сказав Яценко.
Це кардинальна зміна політики з першого року війни, коли дві сторони регулярно обмінювалися полоненими. Загалом за 48 обмінів, за даними українських військових, з російського полону повернулося 2598 осіб. Останній великий обмін був здійснений наприкінці січня 2024.
«Це справді сповільнилося через причини з боку російської федерації, але для цього є дуже конкретні причини», – заявив президент України Володимир Зеленський на прес-конференції в Києві.
Гра в політику з військовополоненими
Схоже, що російська відмова обміняти військовополонених спрямована на розпалювання напруженості в українському суспільстві, де невдоволення Зеленським зростає після невтішного контрнаступу, а настрій стає похмурим, оскільки критично важлива допомога для України блокується в Сенаті США, а Угорщина в свою чергу ставить палки у колеса зусиллям ЄС посилити цивільну та військову допомогу Києву.
Ткаченко вважає, що її родина, як і інші військовополонені, стали інструментом політичної гри.
«Вони так добре почали, так багато обмінялися. Але потім раптом все припинилося. Я думаю, що росіяни хочуть дискредитувати нашу владу. Люди виснажені, а родичі військовополонених зневірені. Вони хочуть зробити хаос», – з гіркотою сказав Ткаченко.
Велика кількість українських військовополонених була захоплена в полон після кривавої облоги Маріуполя, де українські війська трималися протягом трьох місяців лютих атак, перш, ніж здати металургійний комбінат «Азовсталь» у травні 2022.
Життя у в'язниці
Станом на сьогодні Росія утримує понад 3 тис українських військових і близько 28 тис мирних жителів, повідомили в офісі українського омбудсмена та Міністерстві реінтеграції. Однак реальна цифра може бути ще більшою.
«Наприклад, деякі з тих, хто перебуває в полоні, ще не підтверджені. Ці люди досі вважаються «зниклими безвісти», хоча ми маємо інформацію, що вони можуть перебувати в полоні», – сказав Яценко.
Українська сторона не афішує, скільки росіян утримує, але їх стільки, що будується другий табір для військовополонених, щоб їх утримувати. Росіян також утримують у спецприймальнику на заході України та розміщують у камерах СІЗО.
«Я б сказав, що під час контрнаступу Україні вдалося збільшити фонд обміну військовополонених, який і без того був великий через завислі обміни», – сказав Яценко. «Але ми готові прийняти всі російські війська, які воюють в Україні, якщо вони вирішать здатися».
Україна заявляє, що поводиться зі своїми військовополоненими згідно з міжнародними правилами, але звинувачує рф в поганому поводженні з українцями.
«Більше 90 відсотків військовополонених, яких ми опитуємо після повернення, кажуть, що піддавалися тортурам, позбавленням повноцінного харчування та сну», – сказав Яценко. «Людей змушують випалювати татуювання або споживати лише російську пропаганду. Їм заборонено спілкуватися з родичами».
рф наполягає, що добре ставиться до своїх військовополонених. Уповноважена з прав людини рф Тетяна Москалькова 30 листопада відвідала 119 українських військовополонених і повідомила, що вони утримуються в умовах, що відповідають міжнародним стандартам.
«Багато з них повідомили, що компетентні російські органи дозволили телефонувати своїм родичам», — йдеться в заяві Москалькової, опублікованій через день після того, як чернігівка Ткаченко отримала відеодзвінок від свого чоловіка.
Москалькова тоді сказала, що з українським колегою Дмитром Лубінцем домовляються про взаємні візити.
Міжнародний Комітет Червоного Хреста відвідує військовополонених по обидва боки фронту — наразі провідали лише 2300 людей — але рф не повністю відкрила свої об’єкти для зовнішнього огляду, а МКЧХ інституційно обмежений у своїй здатності критикувати країни через страх, що його доступ буде закрито.
«Ми з болем усвідомлюємо, що є військовополонені, яких ми ще не відвідали, і тому ми постійно працюємо над покращенням доступу до місць їх утримання. Ми також передали понад 3800 особистих повідомлень між військовополоненими та їхніми близькими, а також сприяли обміну понад 9300 листами від військовополонених і до них», – сказав Ахіл Депре, речник МКЧХ в Україні.
Він відмовився повідомити будь-яку інформацію про конкретні умови утримання військовополонених.
«Наша мета полягає в тому, щоб працювати безпосередньо з органами влади, які тримають під вартою, впливати на конкретне покращення умов утримання та нагадувати відповідним державам про їхні юридичні зобов’язання, зокрема про те, що з військовополоненими потрібно завжди поводитися гуманно та дотримуватись їхніх прав, а також поважати їх гідність і приватне життя», — сказав він.
Надія на звільнення
Оскільки великі обміни полоненими не прогресують, єдиний спосіб, яким полонені солдати можуть повернутися на свою сторону, — це неофіційні обміни на полі бою між командирами.
«Але, такі спорадичні обміни не можуть замінити обміни на державному рівні», – сказав Яценко.
Під час прес-конференції Зеленський сказав, що сподівається на зміну політики, яка дозволить відновити обмін полоненими.
"Ми зараз працюємо над тим, щоб повернути досить пристойну кількість наших хлопців. Дай Бог, у нас це вийде", - сказав він.
Україна сподівається змусити Кремль відновити обміни завдяки зростаючій кількості російських військовополонених, які вона утримує.
«Як тільки ми накопичимо, вибачте за мову, відповідні запаси ворожих ресурсів, ми обмінюємо їх на наших українських захисників… Я дуже сподіваюся, що процес скоро активізується», – сказав Зеленський (ця цитата опублікована до великих січневих обмінів у 2024-му - ред.).
Джерело: Politico
"Час Чернігівський" писав про таке:
