29 січня — День пам’яті героїв Крут. На Ніжинщині, біля залізничної станції села Піски, у цей день збираються всі, хто не боїться морозу і відстані, а також ті, кому треба по службі. У цьому році 106-а річниця. До повномасштабного вторгнення біля меморіального комплексу були українські політики, президенти, відомі і не дуже українці. Минулого року вшанування пам’яті було скромне. Цього року ще скромніше. Та, хоч без відомих і знаменитих, але було людно.
— О дев’ятій ранку бачила представників обласної військової адміністрації. Був В’ячеслав Чаус, керівник, Дмитро Синенко, його заступник, Іван Іщенко, начальник Нацполіції в області, Олег Бузун, голова Крутівської територіальної роботи, — перераховує керівництво Наталія Примушко, наукова співробітниця меморіального комплексу «Пам’яті героїв Крут». — Єпископ Чернігівський і Ніжинський Антоній провів службу.
Минулого року ще не було 19 серпня, коли російський «Іскандер» прилетів у драмтеатр у Чернігові, не було удару по 128-й бригаді , коли зібрали військових, аби вручити нагороди. Загинуло 19 чоловік. Тому без масових заходів.
Дід Миколай правою рукою опирається на ковіньку, яку сам вирізав з липи, у лівій тримає недокурену цигарку з Олександром Богданом та Василем Мехедою згадують, як було до війни.
— Раніше всі з’їжджалися об 11.00. Я тут 32 рази, — каже Микола Гончаров з Ніжина. — Ще пам’ятаю дерев’яний хрест, який зробили з берези. Куліш варили. Зараз через залізну дорогу он там розбита російська техніка стоїть.
З Ющенком, пам’ятаю, чарку пили. Іван Плющ, нині покійний, їздив. Анета Пашко, дружина Чорновола. Вони всі разом ішли, а ми їх запросили на мед. Ющенко зайшов, чарку йому налили. Левко Лук’яненко приїжджав. Я його з обриву за руку витягував.
Михайло Ільницький, священик Чернігівської єпархії ПЦУ, настоятель церкви з Бурімки і Мартинівки, що на Ічнянщині, у компанії Олексія Котенка, капелана 119-ї бригади, 163-го батальйону ніжинської тероборони, Дмитра Нікітенка, військового капелана, разом з дружинами і дітьми сиділи в альтанці. В ічнянця Євгена Зінича день народження, 42 роки.
— Я майбутній капелан, усі молитви знаю, та ще не висвітлили, — жартує іменинник, встаючи з-за столу. — А поки військовий, — показує на шеврон рукава. — Знаєте, що тут написано? «Мудрий пануватиме над зірками». Так написано в нашій, українській, розвідці. А знаєте, як кажуть російські розвідники? «Выше нас только звезды». А ми вищі і над зірками, і над росіянами. День народження святкую в Крутах кожного року. Це традиція.
— Допомагали владиці Антонію? — підходимо з батюшками ближче до меморіалу.
— Їхали на 10.00, а він о 9.00 уже відслужив, — каже отець Михаїл. — Вирішили провести службу ще раз. Зайвою не буде.
Вшанувати пам’ять приїхали ніжинські освітяни.
— Що б не було, ми кожного року сюди їдемо, — каже Олена Литовченко, директорка Ніжинського фахового коледжу НУБіП України. — Хоч є начальство, хоч немає. У цьому році і без студентів.
Авторка: Юлія Семенець, "Вісник Ч"
"Час Чернігівський" писав про таке:
