24 січня ввечері неподалік села Углова Рудня Любецької громади, у полі, в живіт поранили 41-річного Дмитра Приходька, одного з трьох засновників мисливського господарства «Бізон».
— На місце події одразу прибула слідчо-оперативна група поліції. За попередньою інформацією, під час полювання товариш потерпілого здійснив випадковий постріл з рушниці та влучив у нього. Поліцейські опитали всіх учасників та свідків події. Зареєстровану мисливську зброю вилучили для направлення на експертні дослідження. Триває перевірка дозвільних документів на право полювання. Слідчий поліції розпочав провадження за ч.1 ст.121 Кримінального кодексу (умисне тяжке тілесне ушкодження) та за фактом незаконного полювання (частина 2 статті 248 Кримінального кодексу), — повідомила Наталія Слабеняк, речниця Головного управління Національної поліції в області.
* * *
Підозрілі мисливці
— Неодноразово звертався до правоохоронців, і до влади з приводу незаконних полювань, — каже 53-річний Сергій Протченко, кандидат юридичних наук, полковник міліції у відставці, екс-депутат Ріпкинської райради та Любецької селищної ради. — У вересні 2021 року приїхав жити у село Углова Рудня на Ріпкинщині. Це моя батьківщина. Знаю кожен куточок в окрузі, адже мій дід був тут лісником і єгерем. Навколо приватні мисливські угіддя. Коли почалося вторгнення, не став тікати за кордон. Не вивіз сім’ю. З однодумцями валив ліс, аби перекрити ворожим колонам дорогу, знімав вказівники, допомагав теробороні. Згодом волонтерив.
8 травня торік отримав повістку і відразу пішов до військкомату у Чернігові. Там поцікавилися, яку посаду хочу. Сказав керівнику ТЦК, що хочу посаду, як у нього. Вивчили моє досьє, я учасник бойових дій ще з Карабаху, в органах внутрішніх справ займався бойовою та професійною підготовкою. Написали, що маю право на відстрочку. Потихеньку допомагаю захисникам. І займаюся дітьми — одному 12, другому сьомий рік.
Перший тиждень після деокупації у центрі села серед білого дня побачив людей, котрі приїхали на ренджровері з київськими номерами, розбирали застреленого дикого кабана. З ними був місцевий єгер. Сказав їм, що під час воєнного стану полювання заборонене і це порушення закону. На це єгер порадив подружитися з ними. Відповів, що я і не сварився.
Тоді вони ще загубили номерний знак від авто. Його повіз нашому дільничному інспектору поліції. А той і до рук не взяв, як і мою заяву про незаконне полювання. А про знак сказав: «Де взяв, туди й віддай». Я кажу: «Це ж доказ!». Порадив віднести в управління ДП « Ліси України».
Змінились засновники
Після цього все притихло. Змінилися засновники у «Бізоні». З літа 2022-го по літо 2023 року було затишшя. А на осінь 2023 року, коли дозріла кукурудза, і до неї пішли кабани, як наїхало на джипах! З дорогими карабінами з глушниками, тепловізорами.
Стали ганяти по лісах і полях на автівках і квадроциклах, каталися по людських городах і паях. Вночі рев моторів добре чути, а вдень лише колії, де їздили, видно. По лісу мисливських вишок наставили. П’ятнадцять жителів лишилося у селі, і ті стали боятися зайвий раз з хат виходити.
За два роки заборони полювань популяція диких тварин в регіоні відтворилася. Я через дорогу від будинку бачив п’ятьох лосів, — показує фото в телефоні Сергій Михайлович. — Є комендантська година. Є факт заборони полювання. До того ж, тут прикордоння. Та, певно, тим, хто приїзджає з карабінами, закон не писаний.
Звертався на лінії 102 і 112. Приїздила група швидкого реагування поліції, брали в мене заяви і пояснення. Вказав, де підстрелили кабана , сліди крові, льожку, де підранок лежав, а потім пішов у болота і там, певне, здох. Вишки, пояснював, мають бути оформлені, як малі архітектурні форми і обліковані. Задокументуйте все, я вам докази надав, місце вказав, проведіть експертизу. Пропонував відео. Марно. Їм це не потрібно. Рекомендували мені — найдіть лося вбитого або косулю і покажіть. Це я маю шукати!? Я не експерт. Беріть кров, в лабораторію і шукайте далі.
У січні 2024 року знову постріли
10 січня о десятій вечора виходжу на двір і чую — знову стріляють на полях, за кілометр-півтора від мого дому. Зателефонував на урядову гарячу лінію. Обгрунтовано з юридичної точки зору все виклав (у мене ж не просто диплом. Певний час викладав в юридичних університеті та академії). І після цього дзвінок з незнайомого номера. Представився: Павєл Богдан, працівник поліції. Говорив російською. Погрожував відправити мене в окопи, якщо не заспокоюся. Я сказав: якщо ви поліцейський, перейдіть на українську. Потім скинув той номер на Міністерство внутрішніх справ, хай перевіряють.
25 січня вранці повертався від сім’ї у село. На блокпосту при виїзді з Чернігова зупиняють нацгвардійці, викликають поліцію. Стали перевіряти зброю, яку маю, по всіх базах. Мене перевіряють! А ті джипи з київськими номерами, в яких зброя і корито для м’яса в авто... Як вони проїхали зі столиці до кордону? З кінця минулого року постановою Кабміну введено обмеження на в’їзд, пересування і провадження робіт у прикодонній смузі.
Протримали хвилин сорок, доки не сказав: «Давайте зафіксуємо час моєї зупинки». Відразу ж відпустили. Припускаю, затримка була невипадкова. Напередодні мені повідомили, що о 20 годині 30 хвилин біля села Углова Рудня була стрілянина. У живіт поранили співзасновника мисливського господарства «Бізон».
Поранений та корита для мʼяса
- «Фольксваген Т-5» був з київськими номерами. Водій з Броварів був напідпитку, з’їхав у кювет. Потім на нього склали протокол за керування в нетверезому стані. Коли витягували трактором з кювету, в авто відкрилися двері, повипадали корита для м’яса. Пораненого перевантажили в іншу машину і в Петрушах вже передали швидкій допомозі.
Я знову звернувся на гарячу лінію. 27 січня ще раз зателефонував. Питають: «Приєднати ваше звернення до попередніх?» «Ні — це нове». Я ж уже півтора року заявляю, що коїться у прикордонні.
Ріпкинська селищна рада повідомила про можливість роботи диверсійно-розвідувальних груп противника на українсько-білоруській ділянці кордону. Так ті ДРГ і на вишку можуть залізти. Пішов і біля села звалив одну таку мисливську вишку. Бо на ній відеоспостереження, маячки. Для чого вони, може, хай контррозвідка розбереться. Заборонено полювання, годуйте тварин. Але що ви знімаєте, куди передаєте? Поліцію викликав, навіть не взяли одну з тих штук в руки, я при них її молотком побив. У поясненні-заяві додав — готовий понести відповідальність за те, що зробив. А яка може бути відповідальність? Цивільна. Та спочатку мені мають показати, що вишка внесена в паспорт суб’єкта господарювання, вказана її балансова вартість і т.д. Провести експертизу, якої шкоди нанесено, а тоді заявляти позов. Я закони знаю.
* * *
— Полювання заборонене, що робили ті люди о восьмій вечора, зі зброєю, у прикордонні на полі? — поцікавилися у Юрія Булаша, директора ТОВ «Мисливське господарство «Бізон».
— Мене там не було. У тій стороні дуже багато вовків, певно, співзасновник хотів відстрелити вовка. Їх там було троє чи четверо і стався нещасний випадок.
— У офіційному повідомленні сказано, що поранено єгеря. Так він єгер чи співзасновник?
— Він єгер, коли на робочому місці. А це сталося у позаробочий час.
Доки Сергій Протченко на Ріпкинщині добивається дотримання закону про заборону полювань під час воєнного стану, люди піднялися на прикордонній Сновщині, там неподалік міста 19 січня застрелили лося, занесеного до Червоної книги. І всі знають хто. А 17 січня біля села Жадове прикордонної Семенівської громади теж застрелили лося. Хто зупинить браконьєрів-падлюк ?
Якщо люди влучно стріляють, то їм точно місце на передовій. Тільки чому вони і досі не на фронті?
Джерело: "Вісник Ч", автора Валентина ОСТЕРСЬКА, фото автора
"Час Чернігівський" писав про таке:
