Другий рік поспіль 93-річна Ганна Іващенко долучається до сільських волонтерів, серед яких і її донька. Жінка вдома нарізає насічки на смужках для маскувальних сіток. Та так, що молодші не встигають за нею те все виплітати! У маленькому селі на Корюківщині мало волонтерів. Але вони стараються і запрошують до себе односельців. Бо робота в селі закінчилася, а війна в країні триває.
Справа не у віці
Ганні Семенівні 17 листопада виповнилося 93 роки. Сама зі Слобідки на Менщині. У Жуклі мешкає п’ятий рік. Як помер її чоловік 2015-го, занедужала. Донька з Бірківки, медсестра за фахом, підлікувала маму. А потім її забрала до себе в Жуклю інша донька, Тамара Устименко.
Мама з донькою
— Після школи мама вербувалася на будівництво в Харків, Миколаїв, — розповідає Тамара Миколаївна про життя своєї неньки. — Повернувшись у село, працювала в колгоспі, на фермі. Перед виходом на пенсію — техпрацівницею в школі була. Троє дітей з батьком мали.
Спочатку не стало нашого батька, а за п’ять років — і брата. Поки здоровилося, мама допомагала мені по господарству, травичку курочкам рвала. А тоді ноги почали підводити. І хоч із паличкою надвір виходить, зігнута до землі, а все одно за віник хапається. Однак пам’ять хороша, усе до дрібниць знає.
Мама - сільська людина не може без діла. Хоч їй і за дев’яносто. Спочатку читала книжки з бібліотеки, а коли зір геть поганий став, почала нитки в клубки перемотувати й собі, й добрим людям. «Сіверянку» виписували з Чернігова, щоб військовим плести пояси, що зігрівають, тож Ганні Семенівні була робота. Головне — відчувати, що ти не просто так на світі живеш, а ще й користь приносиш.
А потім я запропонувала мамі робити насічки на смужках для маскувальних сіток, — розповідає її донька. — Погодилася і вже другий рік нам допомагає, нарізає вдома «пір’їнки».
Це друга війна на віку Ганни Іващенко. Другу світову пам’ятає дитиною. Нинішню переживає важко, хвилюється за доньок, шістьох онуків і вісьмох правнуків.
— На початку 2022-го раптово помер мій чоловік, — пригадує Тамара Устименко. — Не встигла оговтатись — повномасштабна війна. Дуже важко було. Мамі попервах нічого не говорила про війну. І тепер не вмикаю новини, бо тривожиться за наших воїнів: як вони там, в окопах і під кулями…
Тамара Устименко ще рік без чоловіка тримала корову. Нині не уявляє свого господарства без поросяти, курей, городу. Важко, але звикла вже так. Усе життя школі сільській віддала та дітям. Викладала математику, трохи фізику, була директоркою. Закрили сільську дев’ятирічку у 2018 році, а за рік Тамара Устименко пішла на пенсію за вислугою років. Нині волонтерить.
Три Миколаївни
Сільський волонтерський осередок у Жуклі — це три Миколаївни, які працюють постійно. Та їхні помічниці-«біржовички». Три Миколаївни — це 73-річна Валентина Мороз, 72-річна Ганна Добаріна та 60-річна Тамара Устименко.
Попри вік на здоров’я не жаліються — йдуть і трудяться: плетуть маскувальні сітки, круги-сидушки, шкарпетки, зігрівальні пояси. Щоб хоч так і хоч чимось підтримати наших військових. Жуклянські волонтери — це помічниці холминського осередку, який очолює Алла Хиля. Їм звідти передають матеріал, а вони передають у селище готові вироби.
Жінки за роботою
— Почали ми займатися наприкінці жовтня 2022 року, — розповідає Валентина Мороз. — Спочатку у клубі збиралися, а тоді перейшли у приміщення старостату, тут тепліше й світліше. Першу зиму люди добре ходили, може, осіб із десять постійно. А тоді: весна — городи, літо — ягоди, гриби. І залишилася я одна.
Потім приєдналися Тамара Устименко, Ганна Добаріна. Тепер нас троє постійних. Коли у сільських безробітних немає по селу іншої роботи, теж ідуть до нас «на сітки». З їхньою поміччю за день можна невеличку сітку виготовити. Є у нас помічниці, які працюють з дому.
Наприклад, Валентина Кучма — пояси, шкарпетки виготовляє. А за Ганною Іващенко, яка нарізає «пір’їнки» на смужках, ми взагалі не встигаємо! Навіть на Холми дівчатам віддавали готові смужки. Так це ж вона спочатку з одного боку смужки робила насічки ножицями, то ми їй запропонували різати з обох боків. Але вона швидкості не збавляє, дарма, що найстарша серед нас.
Тамара Устименко у нас ще спеціалізується на шкарпетках і теплих поясах. А Ганна Добаріна плете круги-«піддупники». Менше ніж за рік виготовила ювілейних сто штук! Утім, помічники нам би не завадили, тим більше, що вже основна сільська робота зроблена — чим вдома займатися? Я, буває, прийду о десятій і до 16.00 чи 17.00 плету сітки. Якби кожен та по декілька годин чи хоча б додому взяв якусь роботу, було б веселіше.
Жуклянські волонтери переконані: посильно допомагати військовим повинні всі. Хто чим може. Бо це важливо кожному з нас, а не лише Ганні Добаріній, у якої син на передовій, чи дружині військового Лесі Кучмі. Ворог у нас один, тому допомагати долати його — справа не тільки тих, у кого рідні воюють.
Джерело: "Сусіди.Сіty", авторка Наталія Рубей
"Час Чернігівський" писав про таке:
