У тисячний день великої війни родинам прикордонників, які захищали Чернігівщину, передали державні нагороди. За цей час чимало сімей вимушено змінили місце проживання, бо мешкали поблизу кордону з агресором. Кажуть, що ці тисячу днів для них були і залишаються дуже важкими, але діти дають сили жити далі і вірити у перемогу.
Олена Турченко, дружина загиблого Героя Олександра Турченка:
Початок повномасштабного вторгення ми зустріли на прикордонні. Покійний чоловік військовий. 9 кілометрів від сусіда жили. Він направився до Чернігова на захист, ми лишилися вдома. Він хвилювався за нас, а ми за нього. Було важко і на початку, і потім, і зараз не легше. Розумію, що заради його пам’яті, його доньки тримаємося і маємо побачити перемогу, яку він хотів.
Ірина Горицька, дружина загиблого Героя Олександра Горицького:
Для нас, для родини наче він загинув вчора, але скільки вже подій трапилося. Скоро три роки буде. Діти не дають сумувати. Старший навчається, молодший - у другий клас. Сумувати ніколи. Напружено, своя біль нікуди не ділася, все ще триває.
Іван Ващенко, заступник начальника Чернігівської ОВА:
Насправді 1000 днів - це символізм. Ця війна почалася 10 років тому. Для багатьох у 2022-му. Для мене особисто у 2014 році. Найгарячіших період у лютому 2022 року і з цього моменту, як один день
Символічній даті у Чернігові присвятили фотовиставку «1000 моментів боротьби» і презентували фільм про 1000 днів великої війни.
Автори: журналіст Юрій Михуля, оператор Олександр Довбенко
"Час Чернігівський" писав про таке: «Хотіла, щоб діти запам’ятали, яким достойним був тато», - дружина загиблого Героя
