Прикордоння Чернігівщини багато років має проблеми з нестійким покриттям телевізійного сигналу та радіо. А під час окупації і поготів цей сигнал був майже повністю блокований агресором. Яскравим прикладом цього є Ріпкинська громада.
"Є думки від людей, що в селах в прикордоних треба покращувати і тб, і радіо. У період окупації дуже погано, гасився сигнал, і погано працювало тб і радіо. Активно ловився білоруське радіо. Потрібно покращувати сигнал тб. І в Ріпках іноді є проблеми, так само радіо і мобільний зв'язок є актуальним і має перебої", - розповідає Сергій Ковбаса, редактор ріпкинської газети «Життя Полісся».
Чимало жителів Ріпкинщини свого часу встановили вдома супутникове телебачення. А там вдосталь і російського, і білоруського контенту, в тому числі і пропагандистського. Хоча після повномасштабного вторгнення росії ставлення місцевих жителів до перегляду таких каналів на супутнику кардинально змінилося. Більше дивляться українські.
"Здебільшого у нас українське телебачення, але у населення є супутникове тб. Можуть дивитися рос і білоруське тб, але не дуже активно його дивляться, бо нервова система не витримує те, що дивляться і слухають", - розповіла Вікторія, жителька села Новоукраїнське Ріпкинської громади.
Майже ідентична ситуація і у Семенівській громаді, яка межує з росією. Подекуди немає українського мобільного зв’язку. ФМ радіомовлення – досі дуже слабке. А от телевізійний сигнал дещо покращився.
"Якщо формат фм-каналів, то у нас є один канал українського тб, який можна слухати, інші ф-канали ловляться, якщо з підсилювачами, а так один канал на території громади. В плані прийому якісного українських каналів ситуація покращилася. Що зараз люди дивляться? Якщо з цифровою приставкою – українські, якщо супутник – був період, коли наші кодувалися то дивилися російські. А взагалі можливість прийому і тих, і тих каналів - вона є", - каже Сергій Деденко, голова Семенівської громади.
Тож прийом наземного телесигналу на чернігівському прикордонні переважно є невпевненим. В обласній адміністрації кажуть, що неодноразово зверталися щодо розширення покриття. Минулого року справа зрушила з місця із стартом будівництва державного мультиплексу на 7 каналів, але через війну так і не була доведена до кінця.
"Зараз інформбезпека надзвичайна важлива. У прикордонних громадах був сильний сигнал білоруського і російського мовлення. Тож держава має запропонувати свій продукт. Роботи ведуться - ситуація покращується", - розповів Валерій Сорокін, заступник директора Депаратменту інформдіяльності Чернвгівської ОВА.
Попри складну ситуацію всі чернігівські медійники тримаються на плаву, кажуть у Нацраді з телебачення і радіомовлення. Більш того, за час війни вдалося посилити сигнали суспільного мовника на прикордонні і у Чернігові, а одній з телерадіокомпаній завдяки спрощеній системі запуску телебачення – навіть зробити кроки вперед у своєму розвитку.
"Ми не можемо провести повноцінні заміри мовлення через обстріли прикордоння, але ситуація потребує змін і вирішення. Ми працюємо над цим. Приємним прикладом є компанія ТІМ, яка під час війни не закрилася, а й розвивається. Запустилися і працюють у цифровому форматі у Ніжині і Прилуках. Це відбулося завдяки м дозволу і листам ОВА. А 1 червня вони почали фм-мовлення у Чернігові", - розповіла Ірина Сенченко, представниця Нацради з питань ТБ і радіомовлення.
Життя в облозі у Чернігові продемонструвало, що отримання інформації відіграє важливу роль для життя людей. Дуже часто на рівні з пошуком їжі. Тому усі наші співрозмовники спільні в одному – держава повина посилювати інформаційну безпеку, яка безумовно є складовою нашої перемоги.
* * *
Проект реалізується за підтримки Інституту економічних досліджень та політичних консультацій в рамках програми «Громадськість за демократизацію», яка фінансується Європейським Союзом.
