Світлана Іллєнко продає доглянуте обійстя в Семенівці за 17 тисяч доларів (майже пів мільйона гривень). Житло в прикордонному місті спочатку дешевшало, а тепер дорожчає.
— Продаємо дім у Семенівці, бо забираємо маму Тамару до себе в Чернігів, — ділиться Світлана Іллєнко, донька. — Вартість 17 тисяч доларів, бо будинок готовий до проживання. Там усе є. І гаряча вода, і хатній туалет, і вуличний, і опалення двох типів. І пічне, і газове. Дрова є на наступний рік. Є гараж, сарай з погребом, альтанка. Каналізація якісно зроблена, з цегли. Не буде проблеми з викачуванням. Робили давно, ще перед карантином. На три септики (три очисні установки). Очищається до чистої води.
Усі вікна пластикові. Навіть у веранді. Плодові дерева є. Город посаджений, усе росте й зараз. Інтернет проведений, і супутникова тарілка висить.
Каже, за будинком мати постійно доглядала. Ми бойлер поміняли минулим літом. Пральну машину тоді ж купили. І бойлер, і пралку, і холодильник, і меблі — усе лишають. Забирають лише деякі інструменти та велосипеди.
Початкова ціна на дім була 19 тисяч. Знизили на дві. Хоч війна впливає на ціни — житло дорожчає.
— Дійсно, ціни пішли підніматися, — помітила й Людмила Бичкова, пенсіонерка, працювала вчителькою історії в семенівській гімназії. — Поганенька будівля — п’ять тисяч доларів. П’ять тисяч за п’ятистінку! Із сіл нашої громади багато людей приїхало в Семенівку. Кажуть, у вас тут рай порівняно з нами. Хто й далі їде, а хто каже, що кращої місцевості, ніж наша, немає. І лишається. Не вічно ж триватиме війна. Розраховують, що після війни буде військове містечко. Бійці, прикордонники, які служать у нас, теж діляться, що їм містечко подобається. Зараз багато сімей винаймає житло і підбирають, щоб придбати.
— Семенівка з кінця 80-х років газифікована, — хвалить Олександр Бичков, пенсіонер, у минулому семенівський міський голова. — Водогін є. Асфальт. Комфортне містечко. Але до кордону в нашій громаді вісім кілометрів, і цим все сказано. Обстріли. Люди бояться. Як зустрічаємося, тільки й розмов: де стріляли, хто, куди, де сиділи.
Нерухомість подешевшала переважно в селах. 750 жителів покинули громаду. У Тимоновичах, колись великому селі, — шестеро лишилося. Галаганівка, Костобобрів — виїздять люди масово. За безцінь продають хати, господарство, худобу.
"Час Чернігівський" писав про Семенівку:
- Вночі у прикордонні росіяни жорстоко вбили 82-річну бабусю. Згорьовані родичі повідомили новину
- Розвозять хліб під обстрілами жителям прикордонних сіл: репортаж з Новгород-Сіверського району
- Як чернігівське прикордоння приходить до тями після російських обстрілів
Джерело: "Вісник Ч" від 8 червня 2023 року, авторка Тамара Кравченко