Відомий городнянець, лауреат багатьох українських та чернігівських творчих проєктів і конкурсів, співак, якого за схожі вокальні дані навіть прозвали місцевим Винником - Володимир Михайлов згорів за лічені місяці від виснажливої хвороби.
Яскравий хлопець був самородком.
Він неодноразово розповідав, що почав співати без музичної освіти. Спочатку спробував виступати у ресторані в Городні.
Талановитого хлопця запримітили.
«Співати у ресторанах, на весіллях мені теж подобалось. Зрештою, саме завдяки цьому я зміг зняти квартиру, купити костюми. Але бажання рухатися уперед і самореалізуватися не давало спокою. Тому коли мені запропонували взяти участь у масштабному чернігівському вокальному конкурсі «Чернігів the best» я не зміг відмовитися.
То була моя перша професійна сцена. На мене дивилося журі. Я дійшов до другого туру і зайняв третє місце. Для тих хто мене знав, для колег та й для мене самого, це був шок. Бо ніде не вчився співати, не мав музичної освіти. Ніколи не займався з викладачем. Потім була перемога на фестивалі української патріотичної пісні “Поклик серця”, інші конкурси та фестивалі», - розповідав про себе Володимир ще три роки тому у інтерв’ю сайту «My Nizhyn».
Його запрошували на ТБ, з ним писали інтерв’ю. Володимир був учасником шоу «Співають всі» на телеканалі «Україна». Однак пробитися далі початкового етапу не вийшло. Хоча Наталка Могилевська хвалила городнянця за професіональний підхід до сцени.
Окрім творчості у Володимира була й історія життя, ще й така, яку не кожен сценарист вигадає. Сам він родом з багатодітної ромської родини з Городні. Мав 18 братів та сестер, однак, мати у ранньому віці віддала його та брата Радислава у інтернат на виховання. Між хлопцями 5-річна різниця у віці. Причому брати потрапили до різних закладів.
Вони не знали про існування один одного, аж поки старший не побачив статтю в газеті. Одного дня Володимир приїхав на 18-річчя Радислава. Так хлопці почали спілкуватися, а згодом започаткували дует братів Михайлових.
Повномасштабна війна в Україні знову розлучила їх.
Те, що молодший брат пішов служити - стало приводом для неабиякої гордості для Володимира, розповідав він у інтерв’ю «Суспільному».
"Мій Радік, мій брат, це на даний час дуже величезна гордість, і я їм пишаюсь. В мене є дуже багато друзів ромської національності й в Закарпатті та в інших регіонах. Це не тільки пішов Радислав воювати за свою Батьківщину, з Городні пішло ще два роми. Дійсно відчувається гордість, гордість за свій народ, а гордість чому, тому що війна показала, хто є хто".
Радислав Михайлов
Торік Радислав потрапив під обстріли, він оглух, хлопець три дні не розмовляв. Не їв, був у госпіталі. Для Володимира це стало випробуванням, адже брат був по-справжньому єдиною близькою йому людиною.
Та хлопець одужав.
Однак, знову настало горе - Володимир захворів. Важка форма онкології. Як кажуть знайомі - чоловік згорів за лічені місяці. Його не стало на 36-му році життя.
«Прощавай, мій дорогий братику! Пробач, що не вберіг. Вічна пам’ять», - написав Радислав у соцмережах.
Він також повідомив, що прощання з Володимиром відбудеться 2 серпня у будинку батьків у Городні.
«Володимир дуже любив живі квіти, прийдіть до нього востаннє, щоб попрощатися назавжди…», - написав Радислав Михайлов.
"Час Чернігівський" писав про таке:
