Юрій Колодько, боєць ЗСУ, в опіковому відділенні Чернігівської обласної лікарні. Найбільше уражені руки. Певно, Юрій Васильович намагався загасити пожежу.
16 жовтня близько восьмої вечора палав сільський клуб, це бачило все Гніздище, село на Городнянщині. Кажуть, ніби там жили вояки. Клуб просторий — 110 квадратних метрів, дерев’яний, критий шифером. Усередині був красивим.
Приїздили пожежники з Городні, це за вісім кілометрів від Гніздища. Полум’я вже бушувало. «Вогнем знищено будівлю. ...причина та збиток встановлюються», повідомив департамент цивільного захисту та оборонної роботи Чернігівської обласної військової адміністрації.
Юрія Колодька, 41-річного конотопчанина (прописаний у селі Конотоп, що за 30 кілометрів від Городні, жив, кажуть, у Чернігові) «швидка» відвезла в Городнянську міську лікарню. Приймав Іван Хіхлухо, черговий лікар, травматолог.
У Городні надали першу допомогу. Обробили опікові поверхні, знеболили. Опіків вісім відсотків тіла. Другого ступеня, коли утворюються пухирі та відшаровується шкіра. Та третього ступеня, коли рани глибші. Направили в Чернігів для спеціалізованої допомоги. Обпечені кисті рук — з цим не жартують.
20 жовтня Юрій Колодько ще був у реанімації, одержував інтенсивну терапію. Чекав на переведення у відділення.
— Нічого страшного, усе буде з пацієнтом слава Богу, — завірив Валентин КОШІЛЬ, комбустіолог (той, що дає раду опікам), лікар вищої категорії.
Авторка: Тамара КРАВЧЕНКО, "Вісник Ч"
