Мова про 18-річного Данила Омельяненка із Шаповалівки Борзнянської громади, якого днями судили за наругу над могилами з корисних мотивів (ч. 3 ст. 297 ККУ). У квітні цього року він відламав частину металевої огорожі на кладовищі й здав на металобрухт. Заробив кількасот гривень. А на додачу — кримінальну справу...
Данило з багатодітної родини. Окрім нього, у матері є ще старший син (він зараз на фронті) і дві дочки (старша вже замужем і мешкає окремо, а молодша ще вчиться у школі). Батько із сім’єю не живе. Після розлучення він оселився в Чернігові, грошима не допомагає. Тож мати ростить дітей самотужки. Тягне як може: працює в комунальному підприємстві, тримає хазяйство. Загалом живуть досить скромно. Зайвих коштів немає. Ось Данило й надумав «підзаробити». Чи то щоб матері допомогти, чи то, скоріше, собі на розваги. Тільки ж у який спосіб...
Односельці розказують, що хлопця викрили вже за кілька днів після вчиненого. Річ у тім, що перед великодніми святами з Києва в Шаповалівку приїхав Микола Коротенко, чиї батьки поховані у селі. Хотів поприбирати на могилі. Та коли зайшов на кладовище, то побачив, що хтось відламав і вкрав декоративне металеве обрамлення з оградки на батьківській могилі. Щоб вирахувати негідника, Микола пройшовся селом і розпитав людей. Ті припустили, що це справа рук Омельяненка. Тож чоловік зустрівся з ним, поговорив. Утім Данило свою причетність заперечив. Місцевий приймальник металу теж сказав, що нічого не знає про це. Тоді Коротенко заявив у поліцію. І досить було правоохоронцям навідатися в пункт прийому металобрухту, як приймальник зразу ж «розколовся». Він добровільно віддав мішок із краденим металом (27 кілограмів) і, звісно ж, признався, хто його приніс. Того ж дня поліцейські нагрянули до Омельяненка. Відпиратися він не став і в усьому зізнався.
Справу розглядав Борзнянський районний суд. На слуханнях Данило повністю визнав свою вину і розказав:
— Це було десь у середині квітня. Того дня я гуляв удвох із другом (йому 16 років) і вирішив вкрасти метал із кладовища та здати його на металобрухт. Другові про свій задум говорити не став. Просто попросив його почекати неподалік, а сам пішов на кладовище. Якоїсь конкретної могили не обирав: яка першою попалася під руки, з тієї арматуриною й навідламував шматків огорожі і поскладав їх у мішок. Метал приніс до себе додому й сховав, а пізніше здав. Отримав 650 гривень. Зробив це з дурості, бо вважав, що це найлегший спосіб заробити грошей. Мені справді соромно за свій вчинок. Я каюся й обіцяю, що таке більше не повториться.
Батьків хлопця на суді не було. За його словами, мати не змогла приїхати, бо якраз була на роботі, а батько просто не схотів. Також Данило сказав, що пошкоджену огорожу вони разом із мамою і тіткою вже полагодили. Просив суворо не карати. Йому світило від 4 до 5 років обмеження волі або ж від 4 до 7 років тюрми.
Однак прокурор і потерпілий на реальному покаранні не наполягали — запропонували іспитовий строк. Суддя на це зважив. Як і на щиросердне каяття обвинуваченого та на його юний вік. Тому й призначив мінімум — 4 роки обмеження волі. Умовно. З іспитовим строком в один рік. Якщо за цей час Омельяненко не вчинить нічого протизаконного, то судимість йому погасять. На це дуже надіється його мати Ірина.
— Молодий... Ось і наробив дурниць, — зітхає вона. — Я так розумію, Даня з другом трохи випили того дня і товариш підбив його на «подвиги». А син узяв та й наробив шкоди. Однак пошкоджену огорожу ми з ним уже полагодили, пофарбували. Зараз там усе в порядку. Хазяїн на нас зла не тримає. А що стосується сина, то Господь його й так уже покарав. Даня після цього випадку зламав собі руку. Його прооперували, поставили пластину. Операція обійшлася в 20 тисяч гривень. Довелося навіть у борги влізти, щоб розплатитися. Тепер намагаюся заробити копійку, щоб повернути людям гроші. Данило теж помагає відпрацювати борг: їздить у Загорівку на збір яблук. Встає на роботу о шостій ранку, а повертається о шостій вечора. Вільний час проводить вдома, допомагає мені по хазяйству. З поганими компаніями перестав водитися. Та й взагалі поклявся мені, що таке більше не повториться. Дай Боже!
У народі кажуть, що оступитися може кожен. Головне — знайти в собі сили й ба- жання виправитися.
Джерело: ГАРТ, автор Олексій ПРИЩЕПА, село. Шаповалівка Борзнянської громади
"Час Чернігівський" писав про таке: Відомий співак розказав, хто вкрав у нього мільйони доларів і зізнався, що був у ТЦК