У громадах Чернігівщини прощались із захисниками, які загинули на російсько-українській війні.
* * *
28-річний Михайло Помаз з села Іванівка Семенівської громади. 3 липня 2023 року вступив до лав ЗСУ. У 2024 році пройшов навчання і потрапив у 151-шу механізовану бригаду. 23 липня 2024 року на покровському напрямку боєць пропав безвісти. У серпні 2025 року експертиза ДНК підтвердила, що Михайло загинув.
Поховали бійця в селі Самотуги Корюківської громади.
* * *
43-річний Анатолій Кузьменко з села Журавка на Варвинщині. З 2014 року добровольцем став на захист України. Був в АТО. У листопаді 2024 року долучився до Національної гвардії України.
20 січня 2025 року боєць зник безвісти на Луганщині. Через понад пів року експертиза підтвердила, що Анатолій Кузьменко загинув. Попрощалися та поховали в рідному селі.
* * *
25-річний Артем Лебідь з села Мартинівка на Ічнянщині. Працював зварювальником у ТОВ «Наташа АГРО». У вересні 2022 року пішов служити. 26 серпня 2025 року загинув. Попрощалися та поховали бійця в рідному селі.
* * *
43-річний Федір Гавриленко з села Вороб‘ївка Новгород-Сіверського району. Його мобілізували в січні 2023 року. Був кулеметником прикордонної комендатури швидкого реагування 105-го прикордонного загону.
Загинув Федір Гавриленко 25 серпня 2025 року на покровському напрямку. Попрощалися з бійцем та поховали його в селі Олександрівка. У нього залишилися мати, дружина та дві доньки.
* * *
Олег Тулаєв з Київщини. У 1981 році сім’я переїхала до міста Бобровиця. Навчався в ніжинському пту, здобув спеціальність токаря. 13 років працював слюсарем у локомотивному депо Київ-Пас міста Києва. У травні 2025 року Олега Тулаєва призвали на військову службу.
Загинув у Донецькій області. У день свого 50-річчя. У нього залишились син, сестра, брат та племінниця.
* * *
51-річний Сергій Куліш з села Воронівка Ічнянської громади. Ніс службу в Національній гвардії України. Загинув 31 серпня 2025 року на Донеччині. Попрощалися та поховали бійця 4 вересня в рідному селі.
* * *
52-річний Павло Рубей народився на Закарпатті. У шкільні роки разом з родиною переїхав у Холми на Корюківщині. 17 років свого життя присвятив службі в лавах надзвичайників. Розпочав у 1997 році в Корюківці з посади начальника караулу СДПЧ-31 управління Державної пожежної охорони УМВС України в Чернігівській області. Потім працював старшим інспектором, очолював 36-ту професійну пожежну частину в Холмах. З 2003 по 2014 роки — начальник караулу СДПЧ-31, старший лейтенант внутрішньої служби.
Проживав Павло Рубей з дружиною та двома дітьми — донькою і сином — у Корюківці. Із 2014 до 2022 року працював у Польщі.
У серпні 2024 року чоловік добровільно долучився до лав прикордонників. Служив у 105-му прикордонному загону імені князя Володимира Великого ДПСУ. Захищав рубежі держави на півночі Чернігівщини та на Донеччині.
Загинув Павло Рубей 26 серпня 2025 року в районі села Грузьке Покровського району Донецької області. Попрощалися та поховали 4 вересня в Корюківці.
* * *
51-річний Валерій Горянський з села Болотниця на Талалаївщині. Працював ветлікарем у ТОВ «Обрій» у Харковому Талалаївської селищної ради. Тривалий час працював завідувачем молочнотоварної ферми ТОВ «Обрій». В останні роки, до мобілізації, був працівником з благоустрою в ТОВ «ТАС Агро Північ».
У вересні 2023 року Валерія Горянського мобілізували до лав ЗСУ.
«Після навчання боєць захищав Україну на донецькому напрямку. Зв’язок рідних з ним обірвався під час тяжких боїв під Бахмутом. Понад рік Валерія вважали зниклим безвісти», — пишуть у громаді. Загинув Валерій Горянський 23 травня 2024 року.
Попрощалися та поховали 4 вересня 2025 року в селі Харкове. У загиблого залишились мати, дружина та син.
* * *
25-річний Юрій Мельник народився на Івано-Франківщині. Згодом сім’я переїхала в село Свидовець на Бобровиччині.
У грудні 2019 року чоловіка призвали на строкову службу, під час якої Юрій Мельник уклав контракт спочатку на рік, а потім ще на три роки. Службу проходив у частині Національної гвардії України.
У 2022-му одружився та переїхав з родиною до Києва. Народився син. У 2024 році родина придбала будинок у селі Козацьке на Бобровиччині.
З 1 листопада 2024 року на Донеччині зв’язок з Юрієм був втрачений. З того часу бійця вважали зниклим безвісти. У серпні 2025-го за результатами експертизи встановили факт загибелі Юрія Мельника.
Попрощалися та поховали загиблого в Бобровиці. У нього залишилися дружина, син, мати та дві сестри.
Джерело: "Вісник Ч", авторка Ольга САМСОНЕНКО
"Час Чернігівський" писав про таке:
- Загинув солдат із Чернігівщини - родичів у громаді немає
- Врятував пʼятьох, а сам загинув: у громаді попрощалися із захисником
- «Війна забрала у дітей батька»: у прикордонній громаді загинув захисник, у минулому аграрій
