Село Горбове носить титул не лише найстарішого населеного пункту Новгород-Сіверщини. Перші записи про цей населений пункт зустрічаються в літописах початку ХІІ століття і пов’язані з іменами Ігоря та Святослава.
Так, у 1146 році Ізяслав (син Ярослава Мудрого) відправив сина свого Мстислава і чернігівських князів – братів Давидовичів до Новгорода з метою «принудити» сіверського князя Святослава, так би мовити, призабути повалення з престолу брата Ігоря. Князі пішли до Ігорева сільця, де був добре облаштований двір зі значними запасами продуктів. Обібрали квітуче князівське село та спалили разом з церквою св.Георгія.
На відстані кілька сотень метрів від знищеного «Ігорева сільця» служливі люди Ольговичів започаткували розбудову спадкоємця колишньої фортеці, а саме - села Горбів. Відповідно, першими поселенцями і стали люди, які несли службу з охорони князівства. Разом з місцевими жителями князь Ігор облаштував своє перше «укріплення», назване «Ігореве сільце». Зараз це місце сучасні жителі Горбового називають «Селецька».
Через декілька століть постала і нова церква Святого Георгія. Попри те що на сьогодні у селі немає храму (той був зруйнований у 1930-ті), тут збереглася традиція вшанування Святого Георгія - зимового і весняного. І хоч церкву Святого Георгія не вдалося зберегти до наших днів, історичні джерела все ж містять деякі відомості щодо неї. Зокрема, те що церква була триверха, дерев’яна, з одним престолом в ім’я Святого Великомученика Георгія. При церкві була дзвіниця з трьома новими дзвонами. Поряд стояла шкільна хата, у якій проживав учитель – д’ячок Сидір Йосипович Скрипченок. При церкві був псаломщик – Данило Леонтьєв (23 років) та Паламар – Семен Іванов (30 років). А от володінь у церкви ніяких і не було. Священники Короткевичі мали 13 нивок (загонів), які надали їм козаки й посполиті в ругу, тобто для отримання доходів із землі як платні за церковну службу.
Дещо про побут священників. Вони проживали у двох окремих дворах, які дісталися їм у спадок від свого прадіда – горбівського священника Григорія Короткевича. У дворі священника стояли: 1 світлиця з кімнатою, сінцями та пекарнею, 2 амбари для поклажі та 1 сарай для худоби. Священники ще мали 3 сінокоси в горбівських лугах по правій стороні Десни.
Джерело: Чернігівський обласний центр розвитку туризму
