Багатодітна родина Ковтуненків жила в місті Бахмут Донецької області. 29-річний Ігор і 27-річна Наталія виховують шестеро діток. Найменшому Даміру лише чотири місяці, народився в Козельці.
— Добиралися півтори доби з Бахмуту на Чернігівщину (до Києва відстань близько 600 км. — Авт.). Я вагітна, п’ятеро дітей віком від двох до дев’яти років. Допомагали моя мама і свекруха, вони поїхали з нами. Батька в мене немає. Свекор працював і зник безвісти 1 квітня в Ізюмі Харківської області, — згадує страшний переїзд Наталія Ковтуненко.
Розмовляємо по телефону 8 грудня.
— 6 квітня пізно ввечері зателефонував Ігор, мій чоловік. Щоб я терміново зібрала дітей і за нами скоро заїдуть його побратими. Подзвонила відразу мамі і свекрусі, які жили окремо, щоб збиралися їхати з нами. Поїхали в чому були, у весняному одязі і взутті.
Жінка тяжко видихає. Голос тремтить.
— Чотирикімнатну квартиру в Бахмуті купили декілька років тому. Зробили ремонт. До вторгнення прожили лише три місяці, — продовжує Наталія. — Узяла лише дитячі свідоцтва та свій паспорт. З їжі — пляшку води, печиво і яблука для дітей. І все. Усе інше лишилося вдома. Сподівалася повернутися. А потім дізналася, що в наш будинок прилетіло...
— Як добиралися?
— Зранку з Бахмуту на автобусі привезли нас на залізничний вокзал у Краматорськ. Росіяни багато стріляли по наших людях, довелося ховатися. Діти маленькі, увесь час плачуть, бояться вибухів. Близько 14.00 ледь вдалося виїхати на потязі до Києва. А наступного дня в Краматорську було пекло (внаслідок рашистського обстрілу 8 квітня на залізничному вокзалі загинуло 57 людей, поранення і травми різної тяжкості отримали ще 109. — Авт.). У столиці ми були о 4.00 8 квітня. Через три години вже інші побратими чоловіка нас повезли на автобусі в Козелець. Прибули на місце десь о другій годині дня
— Чому Козелець?
— Чоловік у Збройних силах України з 2017 року. Проходить службу в селищі Десна. П’ять років жив на два міста. Тому було вирішено їхати ближче до нього, хоча і в Десні він не сидить весь час.
До 1 червня жили в садочку в селі Скрипчин, поряд з Козельцем. Згодом знайшли будиночок у Пушкарях, сусідньому селі. Завели каченят і песика. Що могли ремонтували, але хата була в жахливому стані. Умов для дітей жодних. Спиш, а по тобі миші і криси бігають. Зрозуміла, що там важко нам з малими дітьми буде зимувати. Стали шукати нове. І майже відразу знайшли великий будинок у Козельці. У гарному стані, з усіма необхідними меблями і зручностями. З середини вересня і переїхали. За оренду платимо дві тисячі ривень.
Хазяйство забрали з собою. Мама живе з нами. Свекруха поряд, на сусідній вулиці.
— Оренда з правом викупу?
— Ні. Поки немає грошей на новий будинок. Козелеччина нас прийняла добре. Волонтери допомогли з їжею, одягом, взуттям. Харчуванням і засобами гігієни для найменших. Діти важко переживають військові дії. Хоч ми на Чернігівщині вже вісім місяців і тут відносно тихо. Малеча й досі боїться сирен, шуму. Доводилося звертатися до психолога.
— Як давно разом з Ігорем?
— 18 вересня був ювілей, десять років з дня знайомства. Я сама з Бахмуту, Ігор — з міста Часів Яр, що за 20 кілометрів. Набирала номер і помилилася цифрою в телефоні . А то був номер Ігоря. Слово за слово і стали спілкуватися. Зустрічатися. З 24 квітня 2013 року стали жити разом. Майже через рік знайомства, 15 вересня народився наш первісток Микита. За рік, третього листопада 2014 року, — Данило, 11 лютого 2016 — Ярослав. 25 грудня 2017 народилася наша єдина принцеска Мілана або Мілашка, як ми її всі називаємо. За нею, 30 травня 2020, року народився Марк. Усі вони народжені в Бахмуті. 27 серпня в Козельці народила Дамірчика. А от одружилися лише 17 травня 2022 року тут же, у Козельці. Усе відкладали. Більше діток не плануємо .
"Про Бахмут можна написати лише одне — оборону там тримають не люди, а кіборги! І про цю битву писатимуть книги та зніматимуть фільми. Під Бахмутом зараз пишеться історія. Пишеться кров’ю. І це історія майбутньої Перемоги! - Михайло Апостол, політик
"Час Чернігівський" писав про Бахмут:
- Жирохов: про наступ з Білорусі, нові іранські ракети, заяви терористів про "звільнення" Чернігова і м`ясорубку для росіян під Бахмутом
- На Чернігівщині попрощались із бійцем, який загинув під Бахмутом
- Під Бахмутом загинув воїн із Борзнянської громади
Джерело: "Вісик Ч", 15 грудня 2022 року, авторка Ольга Самсоненко
