Через загрозу залишитись без тепла взимку чернігівці утеплюють оселі. І додатково облаштовують пристрої для обігріву.
Буржуйка в хаті
— Навіть якщо зовсім відімкнуть електрику і газ, не замерзну, — тішиться своєю буржуйкою 74річна Валентина Бондар з села Киїнка, що під Черніговом. — І їсти буде на чому зварити в теплі, а не на дворі. Дровами я вже запаслася. Хоча в нас чи не в кожного в будинку газ. Грубки в мене в хаті немає, — веде далі пенсіонерка. — Тому й вирішила поставити в кухні буржуйку. Натоплю, двері прочиню в кімнату, піде тепло. Замовила пічку, зварили її з бувшого у використанні металу. Топка і піддувало невеликі. Зроблена на високих ніжках. У мене в кухні кахлі на підлозі, отож підкладати лист заліза не довелося. Виготовлення і доставка обійшлися у п’ять тисяч гривень. А встановлювати покликала Павла Мицького.
— Складнощів у цьому випадку не виникло, адже конструкція вже була з привареним димоходом. Тому труба в кухні і перехідник не знадобилися. Стіна цегляна, пробурив дірку в ній, вивів надвір, щілини позамазував жаростійкою глиною для камінів. Така продавалася в «Епіцентрі», називається «Вогник». Була в бабусі азбестова труба, вставив її в отвір димоходу і вивів уверх паралельно стіні, вище даху, і готово, — показує свою роботу 36-річний Павло Мицький. — Якби стіна була дерев’яна, довелося б більше помудрувати. Встановлювати «гільзу» (перехідник з теплоізоляцією), аби не загорілося.
— Ще бажано трубу утеплити, аби конденсату не було. Обмотати мінеральною ватою, а поверх фольгою. Я це невдовзі і збираюся зробити, — вставляє слово господиня.
— Займаюсь виготовленням буржуйок як для цивільних, так і для військових. Якщо лишається час, можу встановити, — продовжує Павло Мицький. — Ми робимо отвір для труби не збоку, а зверху. Аби частина димоходу знаходилася в приміщенні. Це ж додаткове тепло. Раджу брати трубу з металу товщиною не менше міліметра, бо тонша прогорить. Чим товща труба, тим довговічніша. Чим довша, тим краща тяга.
— Що потрібно, аби встановити буржуйку?
— Найперше, визначитися з моделлю. Ми, наприклад, виготовляємо два види. Один з подовим горінням (без колосників у топці). У ній дрова перегорають довше і тепловіддача більша. Їх беруть для військових. Інша із зольником (піддувалом). Таку модель робимо з 2016 року. Від початку повномасштабної війни попит на них зріс. Вага виробу — 45 кілограмів. Ціна — 8500 гривень. Звісно, хотілося б здешевити, адже нині доходи в людей упали, проте нового металу дуже мало, і він дорогий. Виробництво теж не з дешевих. Коли світла в селі не буває до 15 годин на добу, доводиться запускати генератор.
Почати потрібно з облаштування місця під буржуйку. Добре, якщо підлога бетонна, викладена цеглою чи вуличною керамічною плиткою. Коли ж лежить лінолеум чи інше покриття, необхідно під пічку покласти лист металу. Від самої буржуйки та димаря на пів метра не повинно бути ніяких легкозаймистих матеріалів та предметів. Далі я б радив і в себе буду виводити трубу через стіну. Перфоратором обережно пробурити дірку. Встановлюється колінний перехідник, і труба виводиться назовні. Слід пам’ятати, що димохід має підійматися вище даху хоча б сантиметрів на 30.
Буржуйка в погребі
46-річний Яків Мороз, котрий разом з Павлом Мицьким робить буржуйки, обладнав собі пічку в... погребі.
— У мене п’ятеро дітей. Найстаршому 21 рік, найменшому півтора року. Коли були обстріли Киїнки, ми ховалися в льосі, дітям було холодно, тому і вирішив поставити буржуйку. Довгу трубу вивів надвір під кутом 45 градусів, — хвалиться чоловік, показуючи конструкцію. Ніхто не знає, як далі буде. Можливо, знову згодиться, не дай Бог.
Джерело: "Віник Ч", 24 листопада 2022 року, авторка Валентина Остерська