Алекс Ліссітса – відомий фахівець аграрного та харчового секторів економіки. Випускник Української сільськогосподарської академії, факультет економіки та сільськогосподарського виробництва. Продовжив освіту в Берліні, там же захистив дисертацію, працював у німецьких державних установах. Працював у Австралії. Потім повернувся в Україну, де створив Український клуб аграрного бізнесу – найпотужнішу організацію в аграрному та харчовому секторах. Генеральний директор Індустріальної молочної компанії, яка працює в Чернігівській області. Компанія є публічною, з акціями на Варшавській біржі. Одна з небагатьох українських структур, яка є прозорою по відношенню до інвесторів та працівників. І, до речі, наш земляк – родом із маленького села Тельне Корюківського району.
Останні 5 років – найкращі часи для ведення бізнесу
«Я завжди кажу, що треба дивитися на те, що було зроблено. Якщо подивитися на діяльність нашої влади за останні 5 років, особливо в економічній площині, то я можу сказати з впевненістю, що це були найкращі часи для ведення бізнесу в Україні за всі роки існування нашої держави», – каже Алекс Ліссітса.
Чому? Ось аргументи самих представників бізнесу:
- Автоматичне відшкодування ПДВ при експорті продукції. Це при тому, що раніше були відкати на рівні 30% від суми!
- Дерегуляція в аграрному та харчовому секторах. Скасування певних актів і документів, які взагалі не потрібні.
- Для аграрного бізнесу – реформа децентралізації, коли і влада, і фінанси передаються на місця і створюються ОТГ.
Рецепт, як повернути молодь у село: децентралізація + освіта
Ситуація у селах руйнівна. Села занепадають та зникають. Молодь не повертається. Залишаються люди з низькою кваліфікацією, які не можуть знайти роботу. Адже сучасний аграрний сектор чим далі, тим більше потребує працівників з відповідною освітою та кваліфікацією. Останні ж не їдуть у село, бо нема інфраструктури і жити там не комфортно.
Врятувати українське село можна: допоможуть реформа децентралізації та аграрна освіта
«Недавно був на свій батьківщині. І Корюківська ОТГ, створена кілька років тому, це підтверджує. Зараз мають бюджет майже 180 мільйонів гривень. Уявіть собі, що це у 10 разів більше, ніж було раніше. Відповідно, ці гроші вони витратили на соціалку, відбудову доріг, ремонтують школи, змінилось і саме місто, і сама громада. Так само в Прилуцькому районі – Малодівицька ОТГ. Раніше мали бюджет 4 мільйони гривень, зараз – 36 мільйонів. Є можливість і купити трактор, і купити мікроавтобус, щоб забирати людей по селах розвозити», – наводить приклади історій успіху по Чернігівській області Алекс Ліссітса.
Тож створення ОТГ вирішить проблему комфорту та інфраструктури у громадах.
Другий напрямок: робота в аграрній галузі зараз потребує абсолютно нових знань та відповідної освіти. Тут також тривають процесу диджиталізації та автоматизації.
«Шістнадцять компаній агросектору об’єдналися, щоб запустити нову освітню програму «АгроКебети». Зібрали бюджет 10 мільйонів гривень, аби започаткувати новий напрям в агроосвіті, який буде близький до процесу виробництва, з менторами, закордонними викладачами. Стартуємо в Києві у вересні, а далі плануємо розширюватися й на обласні центри», – ділиться планами президент асоціації «Український клуб аграрного бізнесу».
Таким чином змінюватимуться підходи до роботи в аграрній галузі. Адже в недалекому майбутньому кваліфікованим працівникам потрібно буде управляти вже не тракторами, а роботами.
Із позитиву останніх років
Сільське господарство України розвивається шаленими темпами. Мало хто пам’ятає: ще 2003 року Україна була змушена імпортувати пшеницю. А 2018 року врожай зернових досяг 71 мільйона тонн. З них експортували майже 50 мільйонів. Таким чином країна увійшла в трійку найбільших експортерів зернових та олійних культур.
«Після Майдану 2014 року, коли Україна підписала зону вільної торгівлі з ЄС, дуже багато критиків розповідали, що втрата російського ринку обернеться для агарної галузі катастрофою. Насправді Україна за останні 5 років наростили експорт до країн ЄС і по багатьох позиціях входить до трійки найбільших експортерів продукції. Значить, наша продукція якісна, і наше сільське господарство рухається у правильному напрямку», – резюмує Алекс Ліссітса.
А ще у аграрній галузі легко зробити кар’єру, що підтверджують фахівці.
«Чомусь у молоді сільське господарство асоціюється з фуфайками, кирзовими чоботами і важкими умовами праці. Але зараз із досвіду скажу, що це високооплачувана робота, дає можливість для молоді заробляти нормальні кошти, працювати в гідних умовах. І є величезні перспективи для росту», – переконаний Алекс Ліссітса
Про новий парламент
«Подорожую Україною, у тому числі селами Чернігівщини, під час спілкування люди скаржаться, що не можуть розібратися, що відбувається, за кого голосувати, за кого не голосувати. Адже останнім часом з’явилося дуже багато нових облич, люди просто плутаються», – каже Алекс Ліссітса, визнаючи: із приходом президента Зеленського є запит на нові обличчя, на людей, які ніколи не були у владі.
Але є і стурбованість: якщо людина ніколи не була в політиці, то їй буде складно. Приміром, працювати з величезною кількістю юридичних документів.
«Тож у мене є побоювання, яким чином ці нові молоді люди, котрі ніколи не були в політиці і не мають базового розуміння специфіки галузі і юриспруденції, розглядатимуть законопроекти. Тому, звичайно, хотілося б, щоб у Верховну Раду прийшли нові люди. Але також хотілося б, щоб прийшли й люди з досвідом, які розуміють, що треба для певного сектора економіки, що треба для політики, що треба для міжнародних відносин. І ця комбінація є у кількох партіях. А найбільше – в «Українській стратегії Гройсмана», яку я підтримую. По суті, це ті ж нові люди, які прийшли 5 років тому, і ці люди зробили неймовірний ривок із тої безодні, яка була у державі в економіці, у фінансах», – упевнений Алекс Ліссітса.
Економіка. Точка зору
Залиште ваші коментарі
Коментувати пост як гість