Так мешканці Варви кажуть про очільницю своєї громади Валентину Саверську-Лихошву. 5 березня її не стало — пішла у засвіти після важкої хвороби.
— Валентина Василівна була не просто селищним головою, а справжньою лідеркою громади, — говорить перший заступник Варвинського селищного голови Віктор Гармаш. — 15 років вона очолювала нашу селищну раду і роби ла все, щоб Варва ставала комфортнішою і сучаснішою, завжди мріяла, що наше селище перетвориться у справжнє європейське містечко.
Народилася Валентина Саверська-Лихошва 19 травня 1956 року у Варві. Після закінчення школи вступила до Ніжинського культурно-освітнього училища, а потім до Чернігівського державного педагогічного інституту. У 1979 році почала працювати вчителем історії у Варвинській ЗОШ №1, потім перейшла у Варвинську районну гімназію, була там заступником директора з навчально-виховної роботи. У 2007 році Валентині Василівні присвоїли звання «Заслужений вчитель України». А вже за три роки її вперше обрали головою селищної ради.
— З усіх очільників нашої громади вона, мабуть, була найсильнішою, справжнім титаном. Роботі Валентина Василівна віддавала себе всю до краю, пропадала там із ранку і до ночі, — кажуть люди.
Можна сказати, що була Валентина Василівнаі нашою колегою, адже мала членський квиток Національної спілки журналістів України, багато писала, особливо на краєзнавчу тематику. З-під її пера вийшла трилогія «Навіки в пам’яті народній» про видатних варвинців, які віддали своє життя за Україну.
6 березня провести Валентину Саверську-Лихошву в останню путь прийшли не лише рідні, знайомі та колеги — на площі зібралася чи не вся Варва, приїхали й очільники інших громад із різних куточків області.
Джерело: ГАРТ, авторка Катерина ДРОЗДОВА
"Час Чернігівський" писав про таке:
