Під час анонсованого великого обміну полоненими Катерина з двома маленьким дітьми приїхала до Чернігова з Житомирщини в надії щось дізнатися про свого зниклого безвісти брата Євгена.
Катерина, чекає брата:
Шукаю рідного брата. Приїхали з Житомирщини. Служив у 56 бригаді. Зник 27 листопада 2022 року в с. Первомайське,иДонецька область. Йому тоді було 23 роки. Любимо, шукаємо, чекаємо.
Наталія з Хмельниччини шукає чоловіка, який зник безвісти майже 2 роки тому під Роботино.
Наталія, чекає чоловіка:
Була інформація від командування, що він загинув, але, коли запитала: хто бачив? То нема таких. Віримо чекаємо, що повернется живим. Приїхала з донькою. Це найбільша підтримка і надія. Вселяє віру. Забороняє плакати. Він живий і повернеться.
Сотні людей тримають фото зниклих. Вірять, що попри різні чутки та суперечливу інформацію зможуть невдовзі зустрітися з рідними.
25 березня його з дому, як цивільного забрали в полон. Рік назад від нього була звістка, що він у Мордовії. Більше на знаємо. У нього є родні. Чекаємо.
Зниклий безвісти онук. Не дуже побратими розказують. По акту розслідуванн серед тіл загиблих його не знайшли, тому надіємося, що в полоні.
10 червня стартував перший етап повернення з російського полону важкопоранених і травмованих українських воїнів. Усі вони потребують невідкладної медичної допомоги. Каретами «швидкої» та автобусами їх доправляли додому. По дорозі їх емоційно вітали. Багато хто сподівався побачити обличчя рідних.
Попри біль від отриманих поранень і втому від переїзду воїни намагалися розгледіти у натовпі фото знайомих побратимів, які досі знаходяться у полоні. 10 червня додому повернулися воїни ЗСУ, Нацгвардії, спецслужби транспорту та прикордонники. Обміни триватимуть.
Автори: журналіст Юрій Михуля, оператор Олександр Довбенко
"Час Чернігівський" писав про таке:
