Так багато хто з менян реагує на недавній вирок суду щодо 37-річного жителя міста Сновськ — 3 роки й 1місяць позбавлення волі за ухилення від призову на військову службу.
Військово-лікарську комісію чоловік пройшов ще 2 листопада минулого року. Був визнаний обмежено придатним. 16-го отримав повістку. 24-го мав прибути в територіальний центр комплектування, але так і не з’явився. Серед причин, які вважаються поважними для неявки в ТЦК, — смерть рідної людини, хвороба, стихійне лихо, інші вагомі обставини. Головна умова визнання причин поважними — наявність відповідних підтверджуючих документів.
Ні того, ні іншого в чоловіка не було. Його рідні, на щастя, цілі. Дружина (колишня), двоє неповнолітніх дітей — в порядку. Свою неяв ку на призовну дільницю він пояснив (уже на суді) тим, що... злякався. Кримінальне провадження було відкрите за ст. 336 ККУ — за ухилення від призову йому світило від 3 до 5 років за ґратами.
Судове засідання було 3 червня. Із дня отримання повістки минуло більш ніж пів року. За цей час менянин попався ще й на незаконному зберіганні вибухових предметів — поліцейські виявили в його помешканні корпус наступальної осколкової ручної гранати РГД-5 та запал ручних гранат УЗРГМ-2. Тож було відкрите ще одне провадження — за ч. 1 ст. 263 Кримінального кодексу України. Передбачене покарання — тюрма від 3 до 7 років.
Та суд врахував пом’якшувальні обставини — чоловік активно співпрацював зі слідством, добровільно видав боєприпаси (стверджував, що знайшов їх на звалищі), розкаявся у скоєному — і в результаті він має відсидіти трохи більш ніж 3 роки.
В Україні — воєнний стан, і ця категорія кримінальних правопорушень викликає значний суспільний резонанс. Не стала винятком і Мена.
* * *
Інший випадок на слуху зараз у Сновську, де 46-річний житель міста 28 червня рукояткою пістолета розбив вікна у приміщенні місцевого залізничного вокзалу і в автівці, що була припаркована поблизу, а в іншу вистрілив. За хуліганство (провадження відкрите за ч. 4 ст. 296 ККУ) його можуть позбавити волі на термін від 3 до 7 років.
Думки містян щодо цього різні — від «таких треба зразу відправляти на нуль» до «він це робив, аби отримати бронь — дарма, що буде на нарах, зате живий».
Спланував чи просто потягло на подвиги, бо хильнув зайвого, з’ясовує слідство.
Разом з тим не секрет, що спроби «відкосити» від мобілізації — далеко не рідкість. Як свідчать відомості ресурсу «Опендатабот», який аналізує судовий реєстр, протягом 2023 року вироки за ухилення від служби в ЗСУ були оголошені 1257 українцям. Вони отримали як умовні, так і реальні терміни позбавлення волі. Це в 5 разів більше, ніж за перший рік війни: у 2022-му суди ухвалили 249 вироків щодо ухилянтів.
Проте максимальне покарання (5 років за ґратами) було призначене — вперше за час війни — тільки недавно. Такий вирок Оболонський районний суд Києва виніс військовозобов’язаному родом із Донецька. Спочатку він, не маючи права на відстрочку, проігнорував повістку. А згодом заявив, що не піде воювати, бо його близькі родичі живуть у Донецькій області і це заважатиме йому перебувати в лавах ЗСУ.
Джерело: ГАРТ, авторка Марія ІСАЧЕНКО, Фото із сайта Нацполіції
