Російська авіація ще в перший тиждень повномасштабної війни знищила дві школи в Чернігові. Там було організовано центри збору гуманітарної допомоги. Там були люди…
Загалом на Чернігівщині зруйновано 9 закладів освіти, пошкоджено 122. Це садочки, школи, заклади професійної та вищої освіти, заклади інтернатного типу.
Фото ДСНС
Підвал школи у Ягідному став «концтабором» для місцевих мешканців. Тут на лічених метрах усі дні окупації тулилися близько трьох сотень людей: старі й малі, живі і мертві. А стіни цього укриття розписані дитячими малюнками з рідним двоколором та словами Гімну.
Фото зі сторінки В'ячеслава Чауса
Добряче дісталося корпусам Національного університету «Чернігівська політехніка».
Фото ДСНС
Зруйновані заклади освіти, перелякані діти, скасоване ЗНО — реалії української освіти в час повномасштабного вторгнення росії. Однак продовжувати освітній процес треба.
Алгоритм навчання від міністерства
"Освітній процес на Чернігівщині триває. Він організований у дистанційній формі в усіх громадах області, крім двох у Чернігівському районі. Дистанційне навчання відновлено і в усіх 5 вишах та 12 (з 13) закладах професійної освіти", - повідомив начальник ОВА Вячеслав Чаус на своїй сторінці в Fb 18 квітня.
Більше того, в традиційному режимі працюють 12% дитячих садків.
МОН надав чіткі роз’яснення, як можна продовжити навчання за різних умов.
Перше: навчатися за дистанційно із своїми вчителями та класом, якщо з’явилася така можливість.
Друге: навчатися у Всеукраїнській школі онлайн. Як і в час пандемії коронавірусу, з’явився всеукраїнський онлайн розклад з посиланнями на щоденні уроки для 1-11 класів. Кожен день починається з хвилини мовчання у пам'ять про загиблих українців та психологічної хвилинки (спеціальні вправи для психологічного розвантаження).
Як пояснюють у МОН, мета розкладу - спростити організацію навчання великої кількості дітей, зокрема евакуйованих з інших областей.
Діти, які мають проблеми із доступом до інтернету, можуть дивитися відеоуроки на українських телеканалах ПЛЮСПЛЮС, "Піксель" та регіональних каналах Суспільного мовника.
Також у цьому розкладі прикріплено додаткові допоміжні матеріали.
Є нині й альтернативні платформи, які відкрили безкоштовний доступ до своїх навчальних програм. Зокрема, дистанційні школи "Оптіма" та "Джерело", платформа ThinkGlobal Online, вайбер-спільнота "Школа_інфо" та інші.
Третє. Якщо дитина змінила місце проживання і хоче продовжити навчання в іншому закладі, батьки, інші родичі, опікун чи іншим законний представник, або і сам здобувач освіти, якщо йому виповнилось 18 років, має звернутися із відповідною заявою до обраного закладу.
Такі учні зараховуються як тимчасові відвідувачі навчальних закладів, а обліковуватися продовжують за основним місцем навчання. На їхню вимогу їм може бути надано витяг з оцінками для представлення в заклад освіти за постійним місцем проживання. За таким принципом це працює і в Україні, і за кордоном.
Як це відбувається насправді
Оксана Петренко з двома з двома дітьми (студентом та семикласником) майже до кінця березня була в Чернігові. Зрозуміло, навчатися в бомбосховищі змоги не було - але і в школі тоді були канікули.
Наразі родина переїхала до іншого міста. Старший син дистанційно складає сесію та готується захищати диплом.
«Меншого вирішила до місцевої школи не записувати, бо тут навчання теж дистанційне. Навчалися по загальноукраїнському розкладу. Починали з 14 березня, проходили по два дні за день. А потім оголосили дистанційне навчання в нашій школі у Чернігові. От зараз щоденно вчимося дистанційно, як і в умовах ковіду», - розповідає Оксана.
Ірина Іванцова має двійнят п’ятикласників. Після нападу росії виїхали до Польщі.
«У нашій українській школи були канікули. Думали, в цей час не будемо навчатися. Однак десь за тиждень у сина заболів зуб. Ми звернулися до лікарні. Уже там, після лікування, на нас вийшли освітні волонтери і розповіли, що можна влаштувати дітей до польської школи. Ми не уявляли, як це буде, бо мови діти не знають. Це були спеціальні групи. Декілька годин діти займаються з різних дисциплін. Є асистентка, що говорить українською. Згодом відновилися заняття онлайн і в нашій українській школі. Поки встигаємо і там, і там. Далі буде видно, адже дітям важливе живе спілкування».
А от дев’ятикласник Артем навідріз відмовляється навчатися будь-яким чином.
«Направду ми з острахом ставилися до того, як син складе ДПА і що планувати далі. Після приїзду до Чехії він заявив, що знайде тут собі підробіток і до навчання не повертатиметься. Звісно, я розумію, що так не можна. Але не хочу його зайве нервувати. Він бачив справжні жахи. Виїздили ми під обстрілами. Тож поки так», — бідкається мама хлопця Альона Денисенко.
Іванна Манівець з сином шестикласником з Чернігова не виїздила. Зараз хлопчик навчається дистанційно у своїй школі.
«Нам пощастило. Виявилося, що в укритті, де ми просиділи більше місяця, є вчителька математики. Дітей шкільного віку там було четверо, один хлопчик — майбутній першокласник. То Марина (ред..: так звати вчительку) так вправно усіх займала увечері, коли сходилися на ночівлю. Звісно, це не навчання, але і байдики не били, не забули як це – навчатися».
Відновив освітній процес і Національний університет «Чернігівський колегіум» імені Т.Г.Шевченка. Переважна більшість керівного складу закладу залишалася зі студентами у гуртожитках. 1 квітня у закладі стартувало дистанційне навчання.
"Керувалися бажанням зробити все, щоб студенти випускного четвертого курсу отримали дипломи. А також щоб інші курси виконали програму і мали всі підстави для переведення далі. Більшість студентів, викладачів і працівників університету позитивно відреагували на таке рішення. І це попри напружену ситуацію в регіоні та безпосередньо у Чернігові.
82% опитаних студентів у перші дні могли доєднатися до занять виключно з телефону. До того ж, студенти і викладачі долучилися до волонтерської роботи, а близько 50 осіб – взяли до рук зброю і успішно боронять Україну," — коментує проректор з питань молодіжної політики та іміджевої діяльності Анатолій Тимошенко.
«Треба працювати і з мамою, і з дитиною». Поради психолога
Олена Гірченко
«Діти — це відображення стану батьків. Ситуація пройшлася по психіці батьків надзвичайно болісно. Багато мам передали дітям свій сильний страх, - каже психологиня Олена Гірченко. – До того ж, у стані стресу дорослі можуть реагувати агресією. І коли мама підвищеним тоном каже «Йди вчи уроки!», то це не про турботу і хвилювання - це про те, що дитина має зникнути з поля зору. Діти, звісно, це відчувають. У цій ситуації треба працювати і з мамою, і з дитиною. Для того, щоб дитина спокійно повернулася у звичну їй діяльність, їй треба спокійні батьки».
Олена підкреслює: важливими є й умови, у яких перебуває родина. Адже про яке навчання може йтися, коли дитина та дорослі почувають себе у небезпеці.
Ситуація з підлітками інша. Вони відчувають свою безпорадність у тому сенсі, що могли би якось допомагати країні, але дорослі цього не дозволяють. Сьогодення для них дуже темне. На фоні цієї кризи підлітки бунтують. Як в цій ситуації бути з навчанням? Краще обрати кілька дисциплін, які є основними для подальшого вибору професії і, як результат, побудови світлого майбутнього. Вивчення іншого можна послабити. Таким чином підліток має відчути себе корисним уже в найближчому майбутньому.
Студентський вік - особливий. Тут єдиний вихід з кризи: інтеграція в навчання і діяльність, радить психологиня. Мізки молодої людини мають бути постійно зайняті тим, що для неї було важливим до війни. Розслаблення без навчання потрібне у випадку, якщо молода людина пережила складні обставини війни (бомбардування, обстріли). Втім, затягувати відпочинок не варто, щоб не перейти до існування у вторинній вигоді від кризи (ред.: все погано, тому я можу нічого не робити). Адже вона не дасть студенту сповна реалізуватися.
«Щойно молода людина опиняється у безпеці - варто відновлювати інтенсивну інтеграцію», - каже Олена Гірченко.
***
Якби там не було українці – освічена нація. І навіть фізичним знищенням закладів освіти не вбити бажання та вміння здобувати знання.
