Відразу три скарги по одній справі надійшли до Чернігівського апеляційного суду.
Захисник засудженого 59-річного Петра Дуброви (сидить у СІЗО) просить змінити вирок Куликівського районного суду — чотири роки позбавлення волі за вбивство з необережності (стаття 119 Кримінального кодексу) — та пом’якшити покарання і звільнити від його відбування з іспитовим строком. Також зменшити розмір присудженої моральної шкоди (450 тисяч гривень) на користь доньки вбитого 54-річного Володимира Чоботка.
Представник дочки загиблого просить скасувати вирок першої інстанції та ухвалити новий — 15 років тюрми за статтею 115 кримінального кодексу (умисне вбивство) — і задовольнити цивільний позов потерпілої в повному обсязі — пів мільйона гривень.
Не погоджуючись з попереднім рішенням суду, прокурор також вимагає скасувати м’який вирок і ув’язнити Дуброву на десять років.
Обидва чоловіки родом із Грабівки на Куликівщині. Виросли по сусідству. Петро — афганець, інвалід третьої групи. Має дружину і дочку, які живуть у Чернігові. Уже давно мешкав у батьківській хаті в селі. Володимир з дружиною і дочкою жив у Чернігові. Часто навідувався до матері. Торік у жовтні її не стало. Чоботок приїхав на сороковини і лишився.
Вистрілив випадково?
За версією Дуброви, Чоботок 12 грудня надвечір зайшов пом’янути матір. Приходив уранці, допомагав переставляти меблі. Тоді під диваном знайшли рушницю 16 калібру моделі «ЗК», яку, як вважає, залишили військові, які проживали в хаті під час бойових дій. Тоді її не роздивлялися.
Увечері випивали. Володимир попросив показати рушницю. У хаті було темно. Коли приніс рушницю, Чоботок різко смикнув рушницю, він втратив рівновагу і впав. Коли падав, палець зіскочив, і пролунав постріл. Кров, сусід упав. Він вискочив з рушницею у веранду, поставив її біля балона, випив стакан горілки. Стало зле, вибіг у двір блювати.
Почув, що хтось іде. Зайшов односелець. Вони намагалися викликати поліцію. Не вийшло, пішли до сусідки, щоб подзвонила в «швидку» і поліцію. Усе, що сталося, називає нещасним випадком. Конфліктів між ними не було. І з кваліфікацією «Умисне вбивство» не згоден.
Версія потерпілих
Та обвинувачення і рідні вбитого іншої думки.
На суді Христина Чоботок, донька загиблого, розповіла, що коли Дуброва нетверезий, то агресивний. Зазначила про якісь списки людей, яких хоче постріляти.
Дружина брата загиблого вважає, що люди бояться Дуброву, бо той стріляв собак у Грабівці. У стані сп’яніння носився з нав’язливою ідеєю «всіх вбити», «бо всі гнилі».
Постріл прийшовся в голову. Кров і часточки кісток розлетілися навкруги. Смерть настала від руйнування головного мозку внаслідок вогнепального наскрізного поранення голови з багатоуламковими переломами кісток черепа. Поліцейські знайшли рушницю в колодязі. На запитання, чому вона там опинилася, Дуброва відповів: «Я залишив її у веранді, не знаю. Я рушниці не ховав». На першому допиті Петро говорив, що Володимир потягнув рушницю за ремінь, а на суді стверджував, що за дуло.
Знайомий Петра, який того вечора прийшов допомогти йому з електропроводкою, розповів: «Коли зайшов у двір, Петро вийшов з дровника з відром і пояснив, що ходив по дрова. Пішли в хату, а там Володимир лежить. Петро сказав: «Викликай «швидку», тут хтось був».
У суді
Справа в суд пішла за статтею «Умисне вбивство». Дуброві світило від семи до 15 років тюрми. Проте Куликівський районний суд кваліфікував дії Дуброви, як убивство з необережності. Бо в СІЗО Петра прослуховували, і він проговорився співкамернику, що випадково застрелив односельця, коли той потягнув за рушницю.
У протоколі огляду місця події зазначено, що в хаті був порядок, слідів волочіння не виявлено. А знайдена в колодязі рушниця сама по собі не свідчить про умисел на вбивство.
Тепер слово за апеляційним судом.
Авторка: Валентина ОСТЕРСЬКА, "Вісник Ч"
