У громадах Чернігівщини прощались із захисниками, які загинули на російсько-українській війні.
8 липня в головному військовому клінічному госпіталі в Києві помер 42-річний Олександр Артюх з Краснопілля на Коропщині. Воював з 2023 року. Служив у гранатометному взводі роти вогневої підтримки 25-го окремого штурмового батальйону. Воював на Харківщині, поблизу Лозової. Важка хвороба змусила залишити передову. Прощальна процесія пройшла селом під звуки духового оркестру.
* * *
41-річного Сергія Черненка відспівали в Ніжині. Жив у селі Кропивне Талалаївської громади Ніжинського району. Пройшов найгарячіші точки. Після отриманих поранень лікувався у Швейцарії, де 20 червня 2026 року його серце зупинилося.
* * *
У Корюківці поховали 56-річного Володимира Мелешка. До війни працював на фабриці «Слов’янські шпалери» машиністом. У квітні 2022 року пішов служити. Мав позивний Мольфар. Загинув 18 червня на Запоріжжі.
* * *
Артем Новіков не дожив десять днів до 26-річчя. Народився в Криму. Виріс на Борзнянщині. Закінчив Куликівський аграрний ліцей. Працював у Києві та Броварах. З дружиною та сином жив у Кобижчі на Бобровиччині. Торік пішов добровольцем. Загинув цьогоріч 16 квітня на Донеччині.
* * *
Російський дрон убив 24-річного Владислава Коржа з Городні. Владислав вивчився у Сновську на лісника. Відслужив строкову. Після початку вторгнення уклав контракт. Загинув 23 червня на запорізькому напрямку.
* * *
Майже чотири роки родина чекала на повернення 40-річного ніжинця Олександра Мазура. На жаль, ДНК-експертиза підтвердила, що боєць загинув ще 15 жовтня 2022 року.
* * *
28 червня в селі Набережне на Сумщині поліг 41-річний Богдан Поклад, уродженець села Боромики (Киселівська громада). За професією був зварювальником. Працював у Чернігові, Славутичі. У липні 2024 року мобілізували. Служив навідником зенітного кулеметного відділення.
* * *
У селі Кропивне (Талалаївська громада Ніжинського району) поховали 36-річного Максима Марченка, випускника Чернігівського ліцею з посиленою військово-фізичною підготовкою. Пройшов найгарячіші точки фронту. Загинув на запорізькому напрямку.
* * *
У соборі Всіх Святих у Ніжині відспівали 50-річного Валентина Марійка з села Кукшин Вертіївської громади. Війна забрала життя воїна 29 червня.
* * *
13 липня в селі Красне (Іванівська громада) попрощалися з 22-річним Дмитром Белименком, старшим лейтенантом поліції. Дмитро служив оперуповноваженим управління департаменту стратегічних розслідувань у Запорізькій області. 10 липня російська керована авіабомба поцілила в цивільну інфраструктуру Запоріжжя. Дмитро на службі опинився поряд з епіцентром вибуху. Отримані поранення виявилися несумісними з життям. Ховали в Красному, тому що туди через війну з Пологівської громади Запорізької області змушена була переїхати його мати.
* * *
У Прилуках провели в останню путь матроса 36-річного Андрія Татарченка. Закінчив Чернігівський державний інститут економіки та управління. Працював в управлінні агропромислового розвитку Прилуцької РДА. Згодом поїхав на заробітки за кордон. З початком повномасштабного вторгнення повернувся додому. Долучився до оборони Прилуччини. 5 квітня 2022 року пішов добровольцем. Нагороджений нагрудним знаком «Золотий хрест». Поблизу Антонівки Херсонської області отримав тяжке поранення, через яке помер 29 червня.
* * *
У селі Перебудова (Крутівська громада) з військовими почестями провели 36-річного В’ячеслава Бутенка. Загинув боєць 26 червня.
* * *
Андрію Логвиненку назавжди 43. Народився у Покровську на Донеччині. Згодом сім’я переїхала до села Марківці на Бобровиччині, де і виріс. Закінчив Київський радіомеханічний технікум. Працював на залізниці. Поєднував роботу з навчанням у Київському авіаційному університеті. Потім працював інженером у ТОВ «Венбест» у Києві. Останнє місце роботи — спеціаліст з охоронної та протипожежної сигналізації в поліції охорони Київської області. 5 березня 2022 року пішов добровольцем до Національної гвардії. Воював на покровському напрямку.
12 травня 2025 року направили на бойові позиції, після чого зв’язок обірвався. Загинув 28 травня на передовій. Поховати бійця вдалося лише 8 липня цього року.
* * *
У Ніжині попрощалися з 45-річним В’ячеславом Фуштейєм. На початку повномасштабного вторгнення вступив у ніжинську тероборону. Згодом пішов служити в ЗСУ водієм автомобільного батальйону. Виконував завдання на Донеччині. Кілька разів був поранений під Бахмутом. Після лікування повертався на фронт. Помер 4 липня.
* * *
У селі Деснянське Понорницької громади поховали 46-річного Олександра Колесника, командира відділення десантно-штурмових військ. Сімейне життя не склалося. Та чоловік зумів зберегти стосунки з доньками. З початком повномасштабного вторгнення перевіз їх до села. Зі своєю матір’ю, їхньою бабусею, виховував. Торік Олександра мобілізували. 19 червня рідні отримали сповіщення, що він вважається зниклим безвісти. А згодом з’ясувалося: загинув під Олександроградом Донецької області.
* * *
У селі Городище Менської громади поруч з могилою матері 12 липня поховали старшого солдата 56-річного Віктора Жовтобрюха. До війни працював трактористом у Михайло-Коцюбинському. Під час окупації області підприємство заблокував ворог. Відтоді і почалася боротьба Віктора проти загарбників. А потім служба в третій окремій механізованій бригаді у відділенні інженерно-позиційного взводу інженерно-саперної роти. Життя солдата обірвалося 17 жовтня 2025 року в Новоукраїнці Запорізької області. Загибель підтвердила ДНК-експертиза.
Джерело: "Вісник Ч", авторка Валентина ОСТЕРСЬКА
"Час Чернігівський" писав про таке:
- На Чернігівщині попрощалися із 35-річним захисником - був сиротою, опізнали за ДНК-експертизою. У громадах - втрати
- "Усі надії вбиті": понад 7 місяців вважався зниклим безвісти - 53-річний воїн повертається "на щиті"
- Зідан загинув під Краматорськом: у громадах Чернігівщини втрати
- Прикордонна громада втратила захисника: 47-річний чоловік помер у лікарні
- «Іще одна душа відлітає до зірок»: захисник помер після тяжкої хвороби
Ще більше цікавої інформації читайте та дивіться на цифрових майданчиках "Вісника Ч":
