Як повідомляє Куликівська селищна рада, 53-річний Станіслав Труш з перших днів повномасштабної війни долучився добровольцем до лав ЗСУ, ставши військовослужбовцем легендарної 1-ї танкової Сіверської бригади. Брав участь в обороні Чернігова.
Пізніше був південний фронт. Воював на Запоріжжі. Три роки війни не могли не вплинути на здоров’я воїна. Три тижні тому переніс операцію та був відправлений до Чернігова на реабілітацію. Ослаблений організм, на жаль, не зміг подолати хворобу. У чоловіка стався обширний інсульт, який завершився летально.
1 березня 2025-го серце Станіслава Михайловича зупинилося назавжди.
Що відомо про захисника
Станіслав Труш народився 15 липня 1971 року в Жуківці.
Тут закінчив 8 класів місцевої школи. 9-10 клас навчався у Куликівській школі. Після школи вступив до Остерського будівельного технікуму.
Через життєві обставини не вдалося закінчити заклад. Створив власну родину і, як голова родини, розпочав трудову діяльність у Куликівському міжколгоспбуді. До повномасштабного вторгнення жив у Чернігові. Працював на будівництвах.
Батьки померли. Розлучений. У воїна залишилися дві доньки та брат.
«Пішла у вічність світла, добра людина. Усміхнений, небагатослівний, але справжній чоловік та патріот. Хороший батько, друг, побратим, мужній воїн. Вічна пам’ять і шана земляку! Доземно вклоняємося та дякуємо за захист України!», - висловлює співчуття родині голова Куликівської громади Юлія Постернак.
Поховання Станіслава Труша заплановано на старому кладовищі селища Куликівка. Відспівування планується у Катерининській церкві міста Чернігова.
Про дату і час прибуття до Куликівки кортежу з тілом воїна повідомлять окремо.
"Час Чернігівський" писав про таке:
