На Чернігівщині 2 березня прощались із загиблими бійцями ЗСУ. Миколу Усенка поховали у Чернігові, Володимира Драба - у Ніжині, Віталія Вареника - у Носівській громаді.
Штаб-сержант Микола Усенок народився 6 червня 1985 року у Чернігові. Закінчив школу №30, а після неї - Чернігівський державний педагогічний університет ім.Т.Г.Шевченка.
У 2007-2008 роках проходив військову службу в Житомирі у складі аеромобільної десантної бригади (нині - десантно-штурмова), а після неї - у лавах Нацгвардії.
Із перших днів повномасштабної війни боронив Чернігівщину у складі лав ТрО. І- серпня 2023 року разом з побратимами вирушив боронити східні кордони України.
Загинув 14 січня 2024 року у бою з ворогом на Луганщині, рятуючи побратимів. Попрощалися із бійцем у Чернігові в Катерининській церкві, поховали на кладовищі Яцево.
Прощання із Миколою Усенком у Чернігові
Капітан Володимир Драб народився 15 квітня 1966 року в селі Червоні партизани. Там закінчив місцеву школу, переїхав до Ніжина та навчався в ПТУ №2. Строкову військову службу проходив в республіці Афганістан, де отримав контузію. Далі працював будівельником.
У 2015 році пройшов військову перепідготовку, після чого йому було присвоєно звання капітана запасу ЗСУ.
"Із першого дня повномасштабного вторгнення пішов добровольцем до лав ЗСУ. Захищав Чернігів в складі 162-го батальйону 119-ї бригади ТРО. Потім із серпня 2023 року в складі батальйону був направлений на захист Кремінської міської громади Сєвєродонецького району Луганської області. Там отримав уже другу контузію", - повідомили у Ніжинській міській раді.
14 січня 2024 року під час чергового зіткнення з ворогом отримав тяжке поранення та повторну контузію. Не дивлячись на це намагався на собі витягнути з поля бою пораненого побратима, але того дня ворожа куля обірвала життя воїна.
Попрощалися із бійцем та поховали на кладовищі Ніжина.
Прощання із Володимиром Драбом у Ніжині
Солдат Віталій Вареник народився 12 жовтня 1977 року на Коропщині. Закінчив школу, далі опанував фах тракториста.
Проживав у рідному селі Жовтневе, але з часом разом з родиною переїхав на постійне місце проживання до Носівки. Працював у Києві на КП «Носівка-Комунальник», успішно займався будівельною справою.
Із початком повномасштабного вторгнення долучився до Добровольчого формування територіальної громади. У лютому 2023 року став до лав ЗСУ на посаду старшого водія-гранатометника.
Загинув 22 лютого 2024 року у бою на Харківщині. Попрощалися із бійцем та поховали у Носівці.
Джерело: Чернігівський ТЦК та СП
"Час Чернігівський" писав про загиблих Героїв:
