16 січня в центрі селища Ріпки, біля ялинки, зібралося зо три сотні ріпчан, переважно жінки.
— Сини, батьки, брати у війську, от і зібрався жіночий фронт та пенсіонери. Люди вийшли, аби їм пояснили, чому зросли тарифи на воду, каналізацію, — називає причину 65-річний Андрій Воєдило, громадський активіст. — Вода була по 30 гривень 76 копійок за кубометр, стала 62 гривні 66 копійок. За каналізацію платили 63 гривні 89 копійок, стало 158 гривень 18 копійок. Звідки взялися такі цифри, ніхто не пояснив. Ми пішли до Сергія Гаруса, селищного голови, та Миколи Качана, керівника КП «Водпостач». Проте їх відповіді нічого не прояснили. Тому вдруге зайшли в селищну раду. Вимагаємо незалежної перевірки фінансово-господарської діяльності КП «Водпостач». Звернулися з приводу її проведення до управління Держпродспоживслужби, але нам відмовили, бо на час воєнного стану перевірок не проводять. Також хочемо, аби була проведена економічна експертиза обчислення нових тарифів і надана правова оцінка рішенням, прийнятим виконкомом, адже орган місцевого самоврядування погоджує і затверджує тарифи.
— Андрію Івановичу, зібрання невдоволених під місцевою радою в прикордонній громаді під час воєнного стану лише на радість ворогам.
— Така громадська активність спровокована діями місцевої влади.
— Останні три з половиною роки тарифи не піднімалися. Різниця між діючими цінами і реальною вартістю покривалася за рахунок місцевого бюджету, — пояснює 57-річний Сергій Гарус, селищний голова Ріпок. — Наразі ситуація з наповненням бюджету гірша. Нові тарифи економічно обгрунтовані. У них чимало складових. Наприклад, при затвердженні попередніх тарифів ціна електроенергії була дві гривні 30 копійок за кіловат, нині 8,40. Мінімальна зарплата була 4600, зараз 7100. Щороку кількість споживання води зменшується, затрати на обслуговування комунікацій — ні. Ще з літа інформація з розрахунками була викладена на сайті громади. У нас усе прозоро, це ж не приватна лавочка. Якщо є
підстави, нехай звертаються до Антимонопольного комітету.
Авторка: Валентина Остерська, "Вісник Ч"
"Час Чернігівський" писав про таке: