7 січня в Архипівці Семенівської громади, що за 2 кілометри від кордону з росією, через займання груби загинуло подружжя — 83-річний Михайло Лукаш і 93-річна Ольга Висоцька.
Місцеві розказують, що вони зійшлися років 30-40 тому. У кожного були свої діти від попереднього шлюбу.
До пенсіонерів регулярно навідувалася соцробітниця, оскільки поважний вік уже давався їм взнаки. Наприклад, Ольга Федорівна сама практично не ходила. Пересуватися (навіть по хаті) їй допомагав чоловік. Він же, за потреби, носив воду і ходив по хліб (раз у два дні в село приїжджає машина із сусіднього Костобоброва). Тож коли вранці 7 січня пенсіонер не вийшов до машини, люди забили на сполох. Заглянули в його двір і побачили, що з хати йде дим...
— Ми зараз по півтори доби чергуємо, — розказує 45-річний Василь Шестак із костобобрівської пожежної команди, який разом із колегами першим прибув на місце пожежі. — Уранці 7 січня я якраз прийшов зі зміни додому. Поснідав і пішов провідати батьків. Аж дзвонять місцеві хлопці, котрі розвозять хліб по прикордонних селах: «Ми в Архипівці, тут будинок горить». Я мерщій передзвонив напарнику, кажу: «Юро, пожежа! Виганяй машину, я біжу на стан». Дорогою ми забрали ще одного колегу і втрьох рушили в Архипівку.
Там уже попід хатою зібралися люди. Ми з колегами спершу спробували зайти через двері. Відчинили їх, а там дим аж до самої стелі! Тоді двері ми зачинили, і я кинувся до вікон. Зовнішні рами розбив, внутрішні витягнув. Гукнув колегу, він відчинив двері, і за кілька хвилин дим розсіявся. Один із напарників зайшов у хату, крикнув: «Тут труп!» Я теж забіг всередину, дивлюсь: у першій кімнаті біля груби лежить дідусь. Видно, він намагався дійти до дверей, але не зміг. Потім ми загасили вогонь — палало різне ганчір’я, ковдри й подушка, що лежали на печі, а також простінок біля груби. Місцеві сказали, що загиблий мешкав із жінкою. Тож ми стали шукати її. І натрапили на другий труп — він був на підлозі в іншій кімнаті. Під ковдрою.
Джерело: Олексій ПРИЩЕПА, "ГАРТ". Фото ДСНС у Чернігівській області
