У Комарівській громаді на Борзнянщині багато чоловіків пішло на війну. Тож жінки перебирають на себе їхню роботу. Навіть кочегарами.
— Чоловіків не вистачає, — говорить Віктор БОНДАРЕНКО, сільський голова Комарівської громади на Борзнянщині. — Багато пішло на війну. Лишилися до 18 років і після 60, та й тих мало. Тож жінки перебирають на себе їхню роботу. Навіть кочегарами приймаємо жінок. А раніше брали тільки чоловіків. Бо треба важке піднімати. Кочегарки в нас не газові, а твердопаливні. Вони в чотирьох школах, у терцентрі для стареньких, у сільраді.
Жінки замість чоловіків — приклад згуртованості. А саме соціальній згуртованості та громадській безпеці був присвячений форум обласного розвитку, який пройшов у Чернігові за підтримки ООН в Україні. Брав у ньому участь і Віктор Бондаренко. На фото він з яскравою темношкірою представницею.
— Це Ачен Джолі, діячка структури «ООН жінки», — пояснює Віктор Володимирович. — Підійшла до нас за кавою, ми познайомилися і сфотографувалися. Спілкувалися англійською та українською за допомогою перекладачки.
Віктор Бондаренко, комарівський сільський голова, та Ачен Джолі, представниця структури «ООН України»
— Дружина не ревнувала? — цікавлюся і жартома, і всерйоз.
— Ні, я відразу їй надіслав фото, показав з ким спілкуюся. Нові знайомства з європейськими партнерами, зустрічі з людьми, які вже надавали допомогу, — корисно для нашої громади і для мене безпосередньо, — оцінює Віктор Бондаренко участь у форумі. — Багато допомоги ми вже отримали від різних організацій. Акумулятори, генератори, шкільний автобус, речі для укриття.
Авторка: Тамара КРАВЧЕНКО, "Вісник Ч"
"Час Чернігівський" писав про жінок, які змінили професію під час війни:
- «Можна поїхати за кордон і працювати там, але мені хочеться допомагати Україні», - історія переселенки з Харкова
- Опанувала ковальство і зробила ексклюзив для Залужного: як війна змінила долю Марії Кобець з Брусилова
