Мурал французького художника Рорау з’явився на стіні 20-ї школи у 2017 році. Митець зобразив ціле місто з будинками, магістралями, автівками… Тепер тут – гола стіна.
А так мурал виглядав раніше
Одним із перших своє обурення знищенням мистецького об’єкту висловив відомий чернігівський журналіст Іван МАТВЄЄВ у своєму Телеграм-каналі, назвавши таке рішення вандалізмом.
Я людина з художньою вищою освітою, людина, яка цікавиться і живе мистецтвом. І як будь-який учень чернігівської художньої школи знаю вираз: «Vita brevis, ars longa» - це на латині «Життя коротке, мистецтво вічне». Я вважаю, що знищувати мистецтво – це вандалізм. Якщо б там Бенксі намалював, то що, теж заліпили би за проєктом цим? - каже пан Матвєєв.
Іван Матвєєв
Рішення знищити мурал на 20 школі в Управлінні освіти пояснюють так.
Ну, його перенести не можна, це ж фарба нанесена на стіну. А без утеплення стіни не могли завершити процедуру термомодернізації. Є проєктом передбачені заходи відновлення навчального закладу і одне з питань – термомодернізація, - говорить начальник Управління освіти Чернігівської міської ради Василь БІЛОГУРА.
Василь Білогура
Пан Білогура зазначає: зовсім не проти, якщо після термомодернізації мурал буде відновлено.
Там проєктом має бути передбачено бути світлий тон. Тобто якщо буде надалі можливість у бажання у художника, який наносив цей мурал, або у громади буде бачення щодо іншого муралу на даній стіні, то його можна буде нанести. Уже стіна буде утеплена і має буть пофарбована світлим кольором.
Але насправді проблема з муралами та іншими об’єктами монументального мистецтва доволі глибока. І справа тут не в конкретній школі чи навіть Управлінні освіти. Вона викликана насамперед багаторічною відсутністю у влади міста стратегії оформлення міського простору.
Спочатку створюється дуже гарний мурал, всім він подобається, а потім вони кажуть – а у нас утеплення. Окей, але не пройшло 20 років. Пройшло 2, 3, 5 років. Нема стратегії загальноміської у міста, в місті, у влади і в громадськості. Нема цього бачення просторово-естетичного оформлення міста, - каже Юрій ТКАЧ, директор Чернігівського художнього музею ім. Г. Галагана.
Юрій Ткач
Крім того, каже Юрій Ткач, у Чернігові вже були випадки, коли монументальне мистецтво доводилось рятувати небайдужим громадянам. Так, у художньому музеї зберігаються кілька мозаїк та панно, які зняли з різних будівель. Практика поводження з об’єктами мистецтва у Чернігові наразі показує, що загалом влада, обираючи між збереженням культури та її знищенням, скоріше вибирає останнє.
Певні події останніх днів говорять, що практика така: є мурал і є проєкт по термомодернізації. І перемагає що? Проєкт по термомодернізації. Тому що мурал – ну, намалюєм потім новим. З одного боку це ніби і так, ну що там, фарбою намалювали. Але з іншого – людина старалась, малювала і якусь ідею вкладала, - зазначи пан Юрій.
На мою думку, дуже жаль, що такий прекрасний мурал було знищено. Але взагалі проблема збереження муралів і реновації будівель не нова і актуальна не лише для Чернігова. І чи можна її якось вирішити – питання відкрите.
***
Час Чернігівський писав про таке:
